Якщо дитина говорить "погані" слова.

Варіант . Залишаємо без уваги («Нічого не трапилося!»)

Виправдовуючись тим, що на таких словах не варто акцентувати увагу, що дитина сама їх забуде, батьки частково мають рацію. Але яка гарантія того, що, одного разу забувши ці вирази, дитина не згадає їх в найбільш невідповідний момент? .. Також дорослим треба пам'ятати, що логіка дітей відрізняється від логіки дорослих. Поміркувавши, малюк, швидше за все, дійде висновку, що якщо ви ніяк не реагуєте на ці слова, то так воно і повинно бути.

Варіант . Залякуємо («Будеш лаятися - язик відріжуть!»)

Дуже ефективний спосіб, особливо за необхідності миттєвого впливу. Але має два дуже великих мінуса. По-перше, з віком все важче буде знайти дієвий предмет залякування, а по-друге, в разі ненормованого використання цей метод може спровокувати появу і розвиток невротичних станів. Особливо «популярними» у батьків є медичні процедури: уколи, хірургічні операції і т. д. У цьому випадку не варто дивуватися тому, що при черговому відвідуванні медичного кабінету у дитини почнеться істерика.

Якщо дитина говорить "погані" слова.

Варіант . Пояснюємо

Найефективніший, але найважчий спосіб, так як вимагає великих зусиль і чіткої послідовної тактики. Зіткнувшись з тим, що ваша дитина включає у свою мову нецензурну лексику, відразу поясніть малюкові твердим тоном, що дані вирази використовуються або хуліганами, або дурними маленькими дітьми; ні тих, ні інших в пристойні місця не пускають. Дайте дитині можливість зробити свій вибір!

Одна з причин, по якій діти починають лаятись, - це бажання привернути до себе увагу. Отримавши в свій арсенал хороший спосіб шокування дорослих, а тим самим можливість потрапити в центр уваги, дитина буде пускати його в хід все частіше і частіше. По-перше, постарайтеся знайти прийнятний спосіб самоствердження для дитини. По-друге, відразу давайте «зворотній зв'язок» - спокійно, але твердо негативно. Необхідно показати малюкові, що у оточуючих пропадає бажання спілкуватися з ним, коли він кричить і лається. Тим самим ви зможете подбати про психогігієну та душевний спокій як ваш, так і вашої дитини.

Не треба забувати про те, наскільки важливо заохочення хорошої поведінки. Тому, помічаючи найменші зміни поведінки дитини в кращу сторону, обов'язково хваліть її і підкреслюйте, як Ви пишаєтеся її успіхами. Пам'ятайте, що «погані» слова - це сигнал про допомогу вашої дитини і спосіб вираження її гніву і протесту. А почуття гніву з'являється у відповідь на заподіяний біль, приниження і образу. Дитина дає зрозуміти: «Мені погано, допоможіть мені». Завдання дорослого в цьому випадку - не акцентувати увагу на своїх негативних емоціях і переживаннях, а спробувати зрозуміти, що відбувається з дитиною і, може бути, змінити щось в собі. Пам'ятайте ще й про те, що така проблема не вирішиться за один день, і налаштуватися треба на довгу і копітку роботу.

Кiлькiсть переглядiв: 397

Коментарi