Здавна музика визнавалася важливим засобом формування особистісних якостей людини, її духовного світу. Сучасні наукові до-слідження свідчать про те, що музичний розвиток впливає на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина стає чуйною до краси в мистецтві і у житті.

Відсутність повноцінних вражень у дитинстві згодом дуже складно відтворити. Важливо, щоб вже в ранньому дитинстві поруч із дитиною знаходився дорослий, який зміг би розкрити перед нею красу музики, дати можливість її відчути.

Багато сучасних концепцій гуманізації освіти визнають незамінний вплив музичного мистецтва на виховання в дитині загально-людських цінностей: доброти, чуйності, людяності.

Все частіше говориться про необхідність формування особистості через культуру – про виховання людини, здатної цінувати, творчо засвоювати, зберігати та збільшувати цінності рідної і світової культури. Але в реальному житті діти практично не мають можливості чути справжні шедеври світової музичної культури. У дитячо-му садку діти виховуються здебільшого на спрощеному репертуарі, що не має справжньої художньої цінності. У родині діти чують, як правило, лише розважальну музику. Слухаючи музичні твори низь-кого художнього рівня і відчуваючи позитивне ставлення до них дорослого, дитина дезорієнтується в уявленнях про красу музики, про ціннісні еталони музичного мистецтва.

У результаті малюк у дошкільному дитинстві, що є сензитив-ним до засвоєння досвіду, не може осягти, подібно до опанування рідної мови, семантику музичної мови, «інтонаційний словник» му-зики різних епох і стилів.

За словами О.П.Радинової, «ціннісні орієнтири дитини з’являються лише в тому випадку, якщо вона слухає твори високого мистецтва».

Ціннісні орієнтації особистості можна виховати тільки на сприйнятті справжніх цінностей і постійних їхніх оцінок дитиною. Музичні шедеври формують у дитини еталони краси, основи есте-тичного смаку, уявлення про ідеал.

Людство зберегло, відібрало, донесло до нашого часу найбільш самобутнє, талановите в мистецтві – народному і професійному. У сучасної людини є можливість вивчати спадщину світової музичної культури, роблячи її своїм духовним надбанням.

З раннього дитинства малюк живеться звуками рідної мови. Через пісню запам’ятовуються фонетичні, лексичні й морфологічні її особливості, що пізніше допомагає людині передавати найтонші відтінки почуттів і думок. Так поступово, в ненав’язливій формі відбувається вперше усвідомлення своєї національної самобутності.

Українські колискові пісні завжди привертали увагу дослідників народної творчості, поетів, композиторів. Пісня матері задаровує своєю ніжністю, мелодійністю, несе тепло, яке може випромінювати лише голос рідної людини, фізіологічно і чуттєво міцно пов’язаної з малям. Саме під впливом колискових пісень, які дослідники ще називають материнськими, у дитини виховується любов до природи, Батьківщини, повага до старших.

Магія колискових пісень полягає у своєрідній манері виконання. Багаторазове поколисування, повторення однієї і тієї самої музичної фрази-поспівки у вузькому діапазоні із застосуванням одноманітної ритміки позитивно впливає на фізичний стан дитини, гіпнотично діє на її психіку й швидко заколисує. «Материнські» пісні можна вважати першоджерелом духовності, моральності. чемності, чесності. Це перші поетичні та музичні твори, до яких долучається малюк. Непомітне введення у світ мистецтва через колискову, поза сумнівом, формує у дітей любов до української культури, народного мистецтва.

Колискова пісня цікава дітям своїм змістом, яскравими образами, кумедними ситуаціями. Головний персонаж багатьох з них – котик. У народних казках, потішках кіт завжди постає другом людини, що оберігає її від злих сил. Він може бути сірий, білий, волохатий, інколи котів може бути й двоє.

Основна мета колискових пісень, де котик головна дійова особа, - заспокоювати, бо сон приносить дитині здоров’я, дає сили, а яка мати не бажає своїй дитині цього?! Отож саме кіт і виконує функцію присипання маляти.

Ой на кота воркота,

На дитину дрімота.

Як буде кіт воркотати

То дитина буде спати.

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Ходить кіт по горі,

Носить сон в рукаві.

Всім дітям продає,

Василькові так дає.

Переважно Котик сам заколисує дитину, та іноді кличе на допомогу – наприклад, мишку чи ще когось.

Ой ти, кіт-воркіт,

На віконце скік,

А з віконця в хижку.

Піймав котик мишку,

Кинув у колиску.

Мишка буде пискотать,

А дитина буде спать.

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

А-а-а, котики два,

Сірий, білий обидва.

По капусті ходили

Ляльку в хустці носили.

Котку-братку,

Дай нам ляльку

Для (Оксани) на забавку.

Підростаючи, малюк на прикладі дій, вчинків кота, здобував перші знання про «добре», «погано», «не можна».

А-а, котки два,

Побилися обидва.

За яку винку?

За Гриця-дитинку.

А-а-а-а!

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Люляю, люляю,

Котика полаю,

Щоб по ночах не ходив,

Малих діток не будив.

А-а-а-а!

Так поступово через колискову пісню перед дитиною розширюється життєвий простір, в якому вона перебуває, розгортається модель найближчого і зрозумілого для неї світу: вона отримує уявлення про певні норми поведінки та необхідність дотримуватися їх. Маля вчиться схвалювати чи засуджувати дії персонажа, в його закладається почуття справедливості, вміння відрізняти добрі вчинки від поганих.

Ой ну, коту, коту,

Та й наробив шкоду.

Заховався в куточок,

Стала баба кота бить:

-Не вчись, коте, красти,

Та вчися робити,

Черевики шити.

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Кота, кота. коточок,

З’їв бабин медочок,

Та ще й каже: «То не я,

То бабине котеня».

Відмінною рисою українського народу є працьовитість. Повага до праці також закладається у свідомість дитини через колискові пісні. Ця тема звучить у багатьох з них.

Е-е, дитино,

Поїдемо по сіно.

А я буду сіно класти,

А ти будеш бички пасти.

Е-е-е! Е-е-е!

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Бити кицю, бити,(2 р.)

Не хоче робити,

Бити кицю по лапках,

Хай не ходить по лавках.

А-а-а-а! А-а-а-а!

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Ой ну, коте рябку,

Скопай мамі грядку,

Малу-невеличку,

Як із рукавичку.

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Ми посієм маку,

Та ще й пастернаку,

Та насадим квіточок

Забавляти діточок.

Знаходимо в колискових піснях і початкові відомості щодо безпеки життєдіяльності. Зокрема, вже із самого народження дитину привчають бути обережною, уникати небезпеки.

А-а. кицю!

Пішла по водицю,

Та й упала у криницю.

Пішов котик рятувати

За вушечко витягати.

-Ото тобі, кицю,

Не лізь у криницю.

/Files/images/muzika/liniia-741.gif

Ой ти, коту, коту,

Не лізь на колоду,

Бо впадеш у воду.

А-а-а-а!

Звичайно, діти краще сприймають пісні про те, чим вони живуть сьогодні. Водночас не варто відкидати й те традиційне українське, що лежить в основі старих народних колисанок, а саме: величезний виховний потенціал, магічну енергетику, яка передається від покоління до покоління. Отже нехай ваше малятко росте здоровим і веселим.

Ой щоб спало, щастя знало,

Ой щоб росло, не боліло

На серденьку не кволіло.

Соньки-дрімки в колисоньку,

Добрий розум в головоньку,

А рісточки у кісточки,

Здоров’ячко у сердечко,

А в роток говорушеньки,

А в ніженьки ходусеньки,

А в рученьки ладусеньки.

/Files/images/muzika/liniia-853.gif

Кiлькiсть переглядiв: 3808

Коментарi