• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Методична робота
• Інтерактивні форми роботи

Інтерактивні форми роботи,

які допомагають в організації роботи

з педагогами ДНЗ № 2

Перед вихователями – методистами часто стоїть питання - як зробити, щоб кожен педагог став активним, зацікавленим учасником роботи різних форм роботи? Як позбутися пасивності окремих педагогів? Як перевести їх від репродуктивної діяльності до дослідницької? До формування вміння рефлексувати в процесі пізнання нового і освоєння знайомого матеріалу?

Працюючи з педагогами, я зрозуміла, що активізація творчої діяльності педагогів можлива через нетрадиційні, інтерактивні методи і форми роботи з педагогами. Багато основні методичні інновації пов'язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Але щоб працювати над даною технологією, мені, як старшому вихователю, необхідно на сам перед розібратися з самим поняттям.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова "interact", де "inter" - це «взаємний», "act" - діяти. Інтерактивний означає здатність взаємодіяти або знаходиться в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (наприклад, людиною). Звідси можна зробити висновки, що інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія керівника і педагога. Які основні характеристики «інтерактиву»?

Слід визнати, що інтерактивне навчання це спеціальна форма організації тієї чи іншої діяльності. Вона має на увазі досить конкретні та прогнозовані цілі роботи. Одна з таких цілей полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, при яких педагог відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним і ефективним весь процес навчання.

В чому полягає суть інтерактивного навчання? Процес взаємодії організований таким чином, що практично всі учасники виявляються втягнутими в процес пізнання, обговорення. Вони мають можливість розуміти й рефлексувати з приводу того, що вони знають, розуміють, про що думають. Спільна діяльність у даному процесі означає, що кожен учасник вносить свій особливий індивідуальний внесок, має можливість обмінятися знаннями, власними ідеями, способами діяльності, почути іншу думку колег. Причому, відбувається цей процес в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дає можливість отримати не тільки нові знання з обговорюваної проблеми, але й розвиває саму педагогічну діяльність і переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.

Працюючи з педагогами, я зрозуміла, що інтерактивна діяльність передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яка веде до взаємодії, взаєморозуміння, до спільного вирішення та прийняття найбільш загальних, але значимих для кожного учасника завдань. При інтерактивному навчанні виключається домінування як одного виступаючого, так і таку ж думку. У ході діалогового спілкування у педагогів формується вміння критично мислити, міркувати, вирішувати протиречні проблеми на основі аналізу почутої інформації і обставин.

Педагоги навчаються зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, правильно висловлювати свої думки, брати участь в дискусіях, професійно спілкуватися з колегами. Приємно те, що при такій організації роботи педагог не тільки висловлює свою думку, погляд, дає оцінку, а й, почувши доказові аргументи колег, відмовляється від своєї точки зору або суттєво змінює її. У педагогів формується повага до чужої думки, вміння вислуховувати іншого, робити обгрунтовані висновки. Для цього організовую різні форми - індивідуальні, подгрупові, парні, застосовую рольові ігри, аналізую документи та інформацію з різних джерел. В процесі своєї роботи з педагогами використовую різні форми інтерактивного навчання.

Розглянемо деякі з них. Найбільш проста форма групової взаємодії - «великий круг».

Робота проходить в три етапи.

Перший етап - педагоги розміщуються у великому колі. Формую проблему.

Другий етап - протягом певного часу (приблизно 10 хвилин) кожен учасник індивідуально на своєму аркуші паперу записує пропоновані заходи для вирішення проблеми.

Третій етап - по колу кожен педагог зачитує свої пропозиції, решта мовчки вислуховують (без критики); по ходу проводиться голосування по кожному пункту - не включати його в загальне рішення, яке по мірі розмови фіксується на дошці.

Прийом «великого кола» оптимально використовувати, коли можливе швидко визначити шляхи вирішення проблеми або її складові.

«Акваріум» - форма діалогу, коли педагогам пропонують обговорити проблему «перед обличчям громадськості». Група вибирає вести діалог з проблеми того, кому вона може довірити. Іноді це можуть бути кілька бажаючих. Всі інші виступають у ролі глядачів. Звідси й назва - «акваріум». Що дає цей прийом педагогам? Можливість побачити своїх колег з боку, тобто побачити як вони спілкуються, як реагують на чужу думку, як залагоджують назріваючий конфлікт, як аргументують свою думку і які докази своєї правоти наводять і так далі.

«Круглий стіл» - проводиться з метою вироблення спільної думки, позиції учасників з обговорюваної проблеми. Зазвичай продумується 1-3 питання обговорюваної проблеми. При проведенні «Круглого столу» важливо звертати увагу на оформлення приміщення. Наприклад, столи доцільно розставити по периметру кімнати.

Ведучий «Круглого столу» визначає своє місце так, щоб бачити всіх учасників. Тут же можуть знаходитися запрошені фахівці, адміністрація та ін У ході роботи кожне питання проблеми обговорюється окремо. Надається слово педагогам, які мають досвід роботи з проблеми. Ведучий узагальнює підсумки обговорення кожного питання. В кінці він пропонує варіант спільної позиції з урахуванням зауважень, доповнень, поправок. «Вечори запитань і відповідей» - за місяць до наміченого терміну заходи педагогам пропонується подумати, які питання виховання, методології і розвитку найбільш актуальні в даний період.

Потім питання, які можуть бути і анонімними, за 1-1,5 тижні до класифікуються проблеми. Учасники вирішують, на які питання вони можуть відповісти самі, які питання вимагають пояснення фахівців.З деяких питань можна запропонувати поділитися досвідом роботи самим учасникам. Кожна проблема, до якої відноситься група питань, заданих педагогами, розкривається по можливості найбільш повно. Педагоги повинні чітко представляти теоретичні основи проблеми, шляхи її вирішення, форми організації, методи і прийоми роботи та інше.

«Ділова гра» - ефективна в тому випадку, коли педагоги мають достатні знання з проблеми, яка відображаються у грі. Ділова гра передбачає велику попередню роботу, в якій педагоги отримують необхідні знання через різні форми, методи і засоби: наочну агітацію, тематичні виставки, консультації, бесіди, обговорення. Якщо така попередня робота не проведена, то доцільно ділову гру запланувати як частину заходу, відведеного на закріплення отриманих знань з проблеми.

Заздалегідь готуються картки з питаннями або 2-3 педагогічними ситуаціями з проблеми. Столи необхідно розставити так, щоб виділилося 2 або 3 команди (на розсуд методиста) по 4-5 чоловік учасників ділової гри. Педагоги за бажанням сідають за столи, і тим самим відразу визначаються команди учасників. Одна з команд - експерти судді - це найбільш компетентні педагоги із запропонованої проблеми. Кожній команді вручається картка, вибирається капітан, який буде оголошувати загальний висновок команди, працюючи над завданням. Командам дається час для підготовки рішення, потім заслуховуються відповіді.

Порядок відповідей визначається жеребкуванням капітанів. Кожною групою вноситься не менше 3-х додатків, ставиться заохочувальний бал, який входить в загальний рахунок. В кінці гри визначається команда - переможець за кращу (грунтовну, повну, доказову) відповідь. Використовую ділові ігри наступних видів:

- Імітаційні, де здійснюється копіювання з подальшим аналізом.

- Організаційно-діяльні.

Учасники цих ігор моделюють раніше невідомий зміст діяльності по певній темі.

- Ігри-тренінги. Це вправи, що закріплюють ті чи інші навички.

- Ігри проективні, в яких складається власний проект, алгоритм будь-яких дій, план діяльності і здійснюється захист запропонованого проекту. Прикладом проективних ігор є тема: «Як провести підсумкову педраду?» (Або батьківські збори, або практичний семінар та інше). При організації та проведенні ділової гри роль керівника гри різна - до гри він інструктор, в процесі її проведення - консультант, на останньому етапі - керівник дискусії.

Основна мета гри - живе моделювання освітньо-виховного процесу, формування конкретних практичних умінь педагогів, більш швидка адаптація до оновлення змісту, формування у них інтересу і культури саморозвитку; відпрацювання певних професійних навичок, педагогічних технологій. Методика організації та проведення:

Процес організації та проведення гри розділяється на 4 етапи:

1.Конструювання гри:

- чітко сформувати спільну мету гри і приватні цілі для учасників;

- розробити загальні правила гри.

2.Організаційна підготовка конкретної гри з реалізацією певної дидактичної мети:

- керівник роз'яснює учасникам сенс гри, знайомить із загальною програмою і правилами, розподіляє ролі і ставить перед їх виконавцями конкретні завдання, які повинні бути вирішені ними;

- призначаються експерти, які спостерігають хід гри, аналізують модельо-вану ситуацію, дають оцінку; визначають час, умови і тривалість гри.

3. Хід гри.

4. Підведення підсумків, детальний аналіз гри:

- загальна оцінка гри, детальний аналіз, реалізація цілей і завдань, вдалі і слабкі сторони, їх причини;

- самооцінка учасниками виконання отриманих завдань, ступінь особистої задоволеності;

- характеристика професійних знань і умінь, виявлених в процесі гри;

- аналіз і оцінка гри експертами.

Примірний порядок проведення ділової гри:

Керівник повідомляє слухачам мету, зміст, порядок проведення ділової гри. Рекомендує уважно вивчити літературу, знайомить з питаннями, що виносяться на обговорення. Учасники гри розбиваються на підгрупи по 3-5 осіб. У кожній підгрупі обирається лідер, до обов'язків якого входить організація роботи підгрупи. З числа учасників гри обирається експертна група у складі 3-5 осіб. Керівник розподіляє питання між ігровими підгрупами, надає слово з кожного питання представникам ігрових груп, організовує дискусії з обговорюваної проблеми.

Для виступу кожному учаснику гри надається 5 хвилин, протягом яких лаконічно, але аргументовано слід виділити головне, обгрунтувати ідею, обгрунтувати, «захистити» її. Експертна група на основі виступів учасників і своєї думки може підготувати проект рекомендацій (практичних порад) з даної проблеми, обговорити і визначити єдині позиції педагогів у практичній діяльності.

Експертна комісія повідомляє також прийняті нею рішення про оцінку змісту виступів, активності учасників, результативності підгруп у діловій грі. Критерієм для такої оцінки може слугувати кількість і змістовність висунутих ідей (пропозицій), ступінь самостійності суджень, їх практична значущість. У висновку керівник підводить підсумок гри.

Ділова (рольова) гра - ефективний метод взаємодії педагогів. Вона є формою моделювання тих систем відносин, які існують в реальній дійсності або в тому чи іншому виді діяльності, в них купуються нові методичні навички і прийоми. Ділова гра - це форма вдосконалення розвитку, сприйняття кращого досвіду, утвердження себе як педагога в багатьох педагогічних ситуаціях.

Необхідна умова ефективності ділової гри – добровільна і зацікавлена участь усіх педагогів, відкритість, щирість відповідей, їх повнота. Дискусія - критичний діалог, діловий спір, вільне обговорення проблеми, потужне з'єднання теоретичних і практичних знань. Мета дискусії - залучення слухачів в активне обговорення проблеми, виявлення протиріч між практиками і наукою; оволодіння навичками застосування теоретичних знань для аналізу дійсності. Форма проведення - колективне обговорення теоретичних питань. Методика її організації:

- визначення мети та змісту обговорюваної проблеми, прогноз підсумків;

- визначення вузлових питань, по яких буде організована дискусія (випадкові, другорядні

питання на обговорення не виносяться);

- складання плану;

- попереднє ознайомлення педагогів з основними положеннями обговорюваної теми. Методика проведення:

- ознайомлення педагогів з проблемою, ситуаційним завданням;

- питання педагогам пропонуються послідовно відповідно до плану;

- організовується обговорення протилежних точок зору по суті розглянутої проблеми;

- висновок, підведення підсумків, обговорення.

У висновку ведучий відзначає активність або пасивність аудиторії, оцінює відповіді педагогів, при необхідності аргументовано спростовує неправильні судження, доповнює неповні відповіді, робить загальний висновок за результатами обговорення, дякує педагогам за участь в обговоренні. Ведучий повинен:

- Добре знати проблему, тему дискусії.

- Вивчити позицію і аргументи опонентів.

- Не допускати відхилення розмови від предмета дискусії, підміни понять. «Мозкова атака (мозковий штурм)» - так само як «Ділова гра». Можлива за умови, коли педагоги мають достатньо знань з проблеми. Це один з методичних прийомів, що сприяє розвитку практичних навичок, творчості, виробленню правильної точки зору на певні питання педагогічної теорії і практики.

Цей прийом зручно використовувати при обговоренні методики проходження будь-якої теми, для прийняття рішень з певної проблеми. Керівник повинен добре продумати питання, щоб відповіді були короткими, лаконічними.

Перевага віддається відповідям-фантазіям, відповідям-осяяня. Забороняється критика ідей, їх оцінка. Тривалість мозкового штурму 15-30 хвилин. Потім слід обговорити висловлені ідеї. Керівник заздалегідь готує питання, 2-3 педагогічні ситуації відповідно до вирішуванї проблеми, яка буде їм запропонована. Столи бажано поставити так, щоб виділилися 2-3 команди педагогів. У кожній команді вибирається капітан, який буде оголошувати загальну відповідь. Кожній команді пропонують картки, в яких позначені однакові питання і педагогічні ситуації.

Дається час для підготовки. Команди відповідають на одні й ті ж питання і вирішують одні й ті ж ситуації. В ході роботи одна команда дає відповідь, інша доповнює його і навпаки. Переможцем вважається та команда, яка дала найбільш вичерпні відповіді і зробила найбільше число суттєвих доповнень до відповідей колег-суперників.

Будь-яка форма спілкування з педагогами повинна припускати емоційність, лаконічність повідомлень і в той же час насиченість необхідною інформацією, підтвердженою прикладами з практики та педагогічного досвіду. «Методичний ринг». Мета - вдосконалення професійних знань педагогів, виявлення загальної ерудиції. Форма проведення - групова робота (визначаються опоненти, групи підтримки опонентів, група аналізу).

Методика організації та проведення:

1 варіант - методичний ринг як різновид дискусії при наявності двох протилежних поглядів на одне і те ж питання. Наприклад, на методичному рингу по темі «Школа без дисципліни, що млин без води» (Я. А. Коменський) для дискусії пропонується питання: «Як я домагаюся дисципліни на заняттях - перемиканням уваги дітей на інший вид діяльності або заходами дисциплінар-ного порядку?»

Заздалегідь готуються два опонента. Кожен з них має групу підтримки, яка допомагає своєму лідеру в разі потреби. Група аналізу оцінює рівень підготовки опонентів, якість захисту певної версії, підводить підсумки.

Для зняття напруги в паузах пропонуються педагогічні ситуації, ігрові завдання і т.д. П варіант - методичний ринг як змагання методичних ідей у реалізації однієї і тієї ж проблеми. Наприклад, методичний ринг на тему «Активізація пізнавальної (дослідницької) діяльності дошкільнят на екологічних заняттях» пропонує змагання наступних методичних ідей:

- Застосування ігрових завдань;

- Використання активних форм навчання. Тренінг. Мета - відпрацювання професійних навичок і вмінь. Тренінг - слово англійське - спеціальний, тренувальний режим. Тренування може бути самостійною формою методичної роботи або використовуватися як методичний прийом при проведенні семінари.

При проведенні тренінгів широко використовуються педагогічні ситуації, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання. Тренування доцільно проводити у тренінгових групах чисельністю від 6 до 12 осіб. Основні принципи в роботі тренінгової групи: довірче та відверте спілкування, відповідальність в дискусіях і при обговоренні результатів тренування.

Педагогічний КВН. Дана форма методичної роботи сприяє активізації наявних теоретичних знань, практичних умінь і навичок, створення сприятливого психологічного клімату в групі педагогів. Зі складу слухачів формуються дві команди, журі, інші є вболівальниками. Команди попередньо знайомляться з темою КВК, отримують домашні завдання.

Крім того вони готують взаємні жартівливі вітання по темі даного КВН. Керівник пропонує цікаві, вимагають нестандартних рішень завдань (в тому числі конкурс капітанів), безпосередньо пов'язані з досліджуваною темою.

Хід гри:

1. Привітання команд, в якому враховується:

- відповідність виступів заданій темі;

- актуальність;

- форма подання;

- час виступу - 10 хвилин.

2. Розминка (команди готують по три питання на знання психології особистості дитини та міжособистісних відносин). Час на обмірковування питання - 1 хвилина.

3. Домашнє завдання:

перевірка підготовки ділової гри на задану тему.

4. Конкурс капітанів.

5. Конкурс мудреців. Вибираються два учасники від команди. Їм пропонується обрати оптимальний метод вирішення даного питання.

6. Конкурс вболівальників: рішення педагогічних завдань з практики роботи закладу.

7. Конкурс «Що б це значило?» (Ситуація з життя ДНЗ). Враховується винахідливість, точність вираження думок, гумор. Методичні посиденьки. Мета - формування правильної точки зору з певної педагогічної проблеми, створення сприятливого психологічного клімату в цій групі педагогів. Форма проведення - круглий стіл.

Методика організації та проведення:

Для обговорення пропонуються питання, суттєві для вирішення якихось ключових завдань освітньо-виховного процесу. Тема обговорення заздалегідь не оголошується. Майстерність керівника полягає в тому, щоб в невимушеній обстановці викликати слухачів на відверту розмову з обговорюваного питання і підвести їх до певних висновків.

Коментарi