/Files/images/kniga.gif

Використання в ДНЗ № 2 санаторного типу туберкульозного профілю інноваційних технологій в роботі з дітьми протягом 2014/2015 н. р.

1. «Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання».

Автор - розробник –

Л. Шульга.

Прогнозовані результати:

- Діти вчаться помічати красу навколишнього світу,

- використовують для зображення різноманітні засоби та матеріали,

- встановлюють зв'язок між звуками й барвами.

2. «Технологія формування інформаційно — ігрової творчості. Метод застосування коректурних таблиць».

Суть: технологія спрямовує на стимулювання пізнавальної активності та любознавства дітей, розширення й систематизації уявлень про довкілля.

Засновник – Н. Гавриш, О. Безсонова.

Прогнозовані результати: використання коректурних таблиць в роботі з дітьми дасть змогу педагогам і батькам здійснювати ефективну ицілеспрямовану роботу з інтелектуально — мовленнєвого розвитку дітей, спираючись на їхню природну зацікавленість, пізнавальні та ігрові мотиви.

3. “Оздоровча технологія — глайдінг”.

Суть: це унікальна запатентована система вправ, що виконується на спеціальних дисках (глайдах) або на паперових тарілках.

Прогнозовані результати:

- поліпшення координації;

- профілактика плоскостопості завдяки участі декількох груп м'язів, які не задіяні під час виконання звичайних вправ;

- незвичність занять, можливість додат­кового навантаження за допомогою ковзаю­чих рухів;

- виконання вправ — у середньому та ви-сокому темпі, що сприяє підвищенню витри­валості.

4. “Технологія творчих методів роботи з казкою”.

Суть:Робота по кожній казці ведеться протягом чотирьох занять, на яких використовуються різні форми і методи роботи, продумана послідовність завдань, їх різноманітність, зміна видів діяльності (робота з мнемотаблицею, проведення дослідів, дидактичних ігор, відгадування загадок, ліплення, малювання, аплікація і ін.). Кожне заняття проходить в ігровій формі за участю казкового персонажа – Смайлика.

Засновник - Л. Б. Фесюкова

Прогнозовані результати:

інтеграція різних видів діяльності та забезпечення розвитку у дітей мовлення, пізнавальних та творчих здібностей.


/Files/images/foto4.jpg

Методична робота ДНЗ № 2 будується на основі проблем та потреб навчального закладу, запитів педагогів та батьків з урахуванням завдань профільній групі з пріоритетним напрямом в роботі.

Основним завдання освітніх технології для педагогів став розвиток здатності до фантазії відносно до творчості „життя”, креативності, нестандартності мислення. Метою стало виховання творчої особистості, підготовленої до прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, розкриття творчого потенціалу дитини в процесі навчання та соціалізації. Працюючи з дітьми, педагоги виявлють протиріччя та вирішують їх, знаходять компроміси. Спочатку діти бояться складних формулювань нечітких, „розмитих” висловлювань. Педагоги допомагають своїм вихованцям глибше зрозуміти проблеми, підводять їх до суті завдань, максимально конкретизують завдання, звужують його до рамок звичайного протиріччя, тоді рішення буде знайдене набагато швидше.

Кінцевим результатом роботи є:

  • Дошкільник має явлення про роль пізнавальної активності у власному розвитку, цікавиться особливостями свого сприймання, пам'яті, уяви, уваги, мислення.
  • Здійснює елементарні мислительні дії (аналізує, порівнює, синтезує, узагальнює). Володіє початковими формами дослідництва, експериментування, винахідництва, формулює запитальні речення, робить спроби самостійно дошукатися відповідей.
  • Елементарно вміє вивчати навколишній світ, радіє відкриттям.
  • Застосовує набутий творчий досвід в іграх, повсякденному житті і на святах.
  • Виявляє сприйнятливість, допитливість, уважність, спостережливість, відрізняє головне від другорядного, володіє елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, пам'яті.
  • Може скласти елементарну прогностичну оцінку майбутнього результату, обґрунтувати її. Підтримує загальну для всіх мету діяльності; узгоджує власні задуми, дії зі спільною метою та бажаннями партнерів; обмінюється з ними інформацію; розподіляє та координує дії учасників.
  • Вміє самостійно поставити перед собою близьку мету, спланувати дії.
  • Вміє розв'язувати і проявляти гнучкість у розв'язуванні проблемних і конфліктних ситуацій.
  • Вміє виявляти ініціативу, естетичне ставлення, власну пошукову зацікавленість під час образотворення. Прагне привернути увагу до результатів власної образотворчої діяльності самобутністю, оригінальністю, неповторністю.
  • Вміє захищати власну думку; в разі потреби звертається по допомогу до товариша та пропонує йому свою.
  • Справляється з власними емоціями, спокійно діє.
  • Впровадження в практику роботм інноваційних технологій навчання

/Files/images/gominkiy7.jpg

1. Включення в план розвитку закладу на 5 років методичних заходів щодо підвищення професійної майстерності педагогів за інноваційними технологіями.

2. Надання педагогам, що працюють за даними технологіями, конкретних рекомендацій щодо реалізації принципів навчання.

3. Розробка та впровадження діагностування вихованців з метою виявлення рівня прояву творчості, надання рекомендацій практичним психологом.

4. Адаптування технології до молодшого дошкільного віку (впровадження адаптованих елементів, виховання самостійності).

5. Створення банку даних (методичні розробки занять, ігор, розваг, посібників тощо).

6. Забезпечення змінного наочно – інформаційного матеріалу для батьків по даним технологіям.

Підвищення якості навчально-виховного процесу шляхом упровадження інноваційних технологій на засадах компетентнісного підходу до навчання та виховання дітей передбачає реалізацію гуманно-особистісного підходу до дитини; використання в навчально-виховному процесі інноваційних технологій, ефективного педагогічного досвіду; створення комфортних умов для забезпечення фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей.

« Піскова терапія та сольова анімація».

/Files/images/Изображение 186.jpg

На сьогодні дуже популярним став метод sandplay, що з англійської дослівно означає «пісочна гра». Завдяки цьому методу діти навчилися будувати з піску і невеличких фігурок свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вони виражали на піску те, що спонтанно виникало в їх свідомості.

Ігри з піском є ефективним засобом всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема, вони надали дітям змогу відчути себе впевненими і вмілими. Діти створювали щось нове, не боялися ламати старе, змінювали його. У пісочниці педагоги створювали оптимальні умови для розвитку творчого потенціалу дитини, активізували просторову уяву, образно – логічне мислення,тренували дрібну моторику рук. В процесі колективних ігор, діти усвідомлювали морально – етичні норми, формували гармонійний образ світу.

Практика роботи показала, що ігри з піском позитивно вплинули на емоційне благополуччя дітей. А з огляду на те, що це найулюбленіші ігри дітей, ми, дорослі, максимально використовуємо їх з розвивальною, навчальною та корекційною метою.

«Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання».

/Files/images/bbloteka/IMG_0931.JPG

Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати, розуміти цей світ, сприймати його як диво.

На думку педагога Л.М. Шульги (м. Запоріжжя), малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім тому, що майже всі діти люблять малювати. А ще тому, що це продуктивна діяльність, яка дає дитині змогу відтворити на аркуші паперу світ своїх почуттів і думок. Ось чому головним завданням організації зображувальної діяльності Л.М. Шульга вважає виховання естетичних почуттів, розвиток творчих здібностей, а допоміжним - навчання технічних прийомів.

Л.М.Шульга пропонує близькі за метою і змістом заняття об'єднувати в один цикл. Як правило він складається з 3-4 занять. Його завдання - занурення в певну тему. Перше заняття - ознайомлення. Воно несе велике емоційне і інформаційне навантаження. Тема має здивувати, зацікавити й захопити малят. На другому і третьому заняттях діти здобувають певний досвід з теми й оволодівають прийомами і технікою малювання. Це вже навчальні заняття. Навчання носить м'який, ознайомлюючий характер. Діти дізнаються про різні техніки і прийоми малювання й самостійно обирають прийоми для здійснення свого задуму. Останнє заняття циклу творче. Воно дає змогу осягнути всю тему і пропустити її крізь себе, виразити своє ставлення, свої почуття в малюнку.

Необхідною умовою успіху є творча атмосфера на занятті з малювання. Тільки розкута дитина здатна глибоко відчути і передати свої почуття. Саме тому бесіди під час занять відбуваються у вільній формі. Висловлюються всі, хто бажає. Традиція піднятої руки відійшла в минуле. Дошкільнята повинні впевнитись, що "неправильних" фантазій не буває, дорослий повинен зрозуміти і прийняти кожну знахідку дитини, кожне її відкриття.

Які ж методи і прийоми на думку Л.М. Шульги, сприяють розвитку дитячої творчості, активізують уяву дошкільнят?

Прийом "занурення в картину". Якщо необхідно навчити дітей малювати пейзаж, попередньо розглядаємо картини відомих художників. Дітям пропонується уявити себе на тому місці, яке зображене, вдихнути аромат трав, квітів або осіннього листя; підставити долоні і відчути палючо-жарке сонце, холодний вітерець, послухати спів пташок, пісню вітру. Все це супроводжується поетичним словом, слуханням музики. Діти вдивляються в картину, починають розуміти мову фарб. І фарби відкривають їм секрети природи. Так, виявляється, жовті фарби сніговому килиму подарувало саме сонце. Його промені розмовляють з сніжинками. І в цій розмові сонце віддає свою теплу жовтизну снігу, а той свої холодні білі барви дарує сонцю. При такому сприйманні дитина пізнає не тільки зміст твору живопису, а й таємниці навколишнього світу. Так барви "озвучують" картину, створюючи настрій і викликаючи почуття. А музика, навпаки, може малювати в уяві дитини кольорові образи. Прослуховування музичного твору викликає у дітей яскраві почуття, відкриває їм таємниці взаємодії звуків і барв.

Фарби, пензлі, папір, олівці для дошкільнят не просто засоби зображення. Вони - добрі друзі, які допомагають передати настрій, стан душі маленького художника.

Щоб діти краще зрозуміли цих нових друзів, проводяться заняття-знайомства. При першій зустрічі малят з пензлем ми розкриваємо таємницю його життя. Розповідається, що колись це була тендітна гілочка дерева, яку живили соки землі і промені сонця. А ніжний ворс подарувала пензлику весела жвава білочка, а може, й інша лісова тварина з пухнастим хутром. Життя пензлика продовжується, коли його бере художник. Пензель відчуває тепло рук людини, її прагнення і бажає допомогти їй. Розкриваємо дитині азбуку взаємин: пензель тонко реагує на те, в якій частині до нього торкаються пальці, на положення руки, як нахиляють його до паперу.

Дитина обстежує пензель, торкається ворсом своєї щоки, аби відчути його ніжність і м'якість, "малює" ним у повітрі, тримаючи спочатку за металевий наконечник, а потім за середину. Дорослий пропонує простежити як змінюється пензель при цих рухах, коли він стаз більш рухливим, чутливим. Після такого знайомства пензель оживає для дитини. Тендітний пензлик не любить галасу і крику. Коли малюк торкається ворсом щоки, він чує у відповідь: "Здрастуй, я на тебе дуже чекав!" Після цих слів дитина не здатна зробити пензлику боляче.

Перші зустрічі складають цілий цикл занять. Діти дослухаються до аркуша паперу, влаштовують йому побачення з водою, пізнають таємниці гуаші й акварелі, гостюють у королівстві олівців.

Цінність цих зустрічей не лише в тому, що в дитини формується особливе поетичне ставлення до приладдя художника, яким вона буде користуватися, а в тому, що вона починає небайдуже ставитися до всього, що її оточує. Спокійне, добре, трохи казкове спілкування не залишить малюка байдужим, допоможе йому чутливіше реагувати на зовнішній світ, тонше сприймати його.

/Files/images/bbloteka/IMG_0927.JPG

Пропонується також прийом "оживлення" речей, об'єктів, які малюємо. Це значить, що герої малюнку "оживають", розмовляють, з ними трапляються різні пригоди. Або ж героїв "оживляють" самі діти. Наприклад, малюємо яблуко. Діти слухають музику, під неї висловлюють свої фантазії про те, ким було яблуко у дитинстві, як росло і змінювалось, які друзі були у яблука, хто зняв яблуко з гілки? Тобто, разом придумуємо казку, в якій герої розповідають про себе, свої звички, друзів, бажання.

При малюванні натюрмортів корисно викликати у дітей асоціації. Наприклад: груша - жовта, м'яка, значить, солодка; яблуко жовто-зелене, тверде, блискуче - значить кисле.

При сприйнятті натури, звертається увага на її характерні особливості. Наприклад, малюємо гарбуз. Жовті боки говорять про легку, веселу вдачу, піднятий хвостик про піднесений, веселий настрій.

Цікаві дітям заняття, де вони мають можливість виражати свої почуття емоціями, мімікою, жестами, рухами. Тому інсценуються зустрічі героїв малюнку. Необхідно дати дітям свободу, нехай кожен уявить себе пташкою, сонцем, листочком, сніжинкою, розповість який він. Тоді малюкам легше передати в малюнку все те, що схвилювало і вразило.

Також Л.М. Шульга великого значення надає роботі з кольорами. Діти малюють барви літа, осені, зими, весни, барви дощу; вчаться визначать зв'язок між настроєм, музикою і кольором. У дошкільнят розвивається здатність виражати настрій спокійною інтонацією, словом, жестом, танком, фарбою ("барви спокою"). Яка фарба не весела і не сумна? Не холодна і не тепла? (зелена). Діти "перетворюються" на зелену фарбу і показують її настрій на своєму обличчі.

Отже, важливо, щоб дитяче сприйняття супроводжувалось схвилюванням, здивуванням, радісною увагою, отримуючи при цьому естетичний смак і сенсорний досвід.

/Files/images/bbloteka/IMG_0912.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 2814

Коментарi