ДИТЯЧИЙ САДОК І РОДИНА:

ГОТУЄМО ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

Сім’я була і лишається головним осередком, де відбувається становлення і розвиток особистості дитини. Саме батьки вводять маля в складний світ людських взаємин, навчають відрізняти добро від зла, правду від кривди. Уроки життя, здобуті в сім’ї мають величезну виховну силу, бо дають їх найближчі люди – мама, тато, бабуся...

Життя сім’ї, взаємини між її членами, турбота один про одного назавжди залишаються в пам’яті дитини. Про значення стилю життя в родині свідчить той факт, що люди, які в дитинстві жили в умовах сімейної гармонії самі, будують гармонійні сім’ї значно частіше, ніж ті, що виросли в неблагополучних.

Хто з батьків не мріє побачити в синові чи доньці виховану, чуйну, добру і розумну людину? Але слід констатувати, що самого ще бажання добре виховати своїх дітей замало. Необхідні певні знання. В сімейній педагогіці часом виникає немало труднощів. Чому син не слухається? Чому деякі діти вередують? Як уникнути конфліктів? Які заходи впливу допустимі і чи можна вдаватися до покарань? Але все таки, застерігаємо Вас, шукаючи відповіді, враховуйте індивідуальні особливості Вашого малюка. Природа і виховання посприяли тому, що всі люди різні: немає однакових батьків, як немає й однакових дітей. Кожен із нас неповторна особистість. Саме цим пояснюється відсутність єдиного універсального рецепту виховання дитини в сім’ї. Запорукою ефективної взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї є педагогічна підготовленість батьків до виховання своїх малюків. Також переконані, що на сучасному етапі слід приділяти особливу увагу вихованню і розвитку дітей у дошкільному віці та підготовці старших дошкільників до навчання у школі.

/Files/images/dewozka_zitaet.png

Із цією метою уважно проаналізували «слабкі місця», притаманні процесу формування «проектованої» поведінки, здійснили відповідну підготовчу роботу з вихователями експериментальних груп (провели педагогічні ради, співбесіди, семінари, методичні об’єднання, тренінги тощо), підсумком якої стало ознайомлення, колегіальне обговорення та прийняття з учасниками експерименту рекомендацій, що накреслювали основні лінії взаємодії з батьками.

Зокрема, таких:

- Лише об’єднанням зусиль сім’ї та освітнього закладу можна досягти
бажаних результатів у вихованні;
- Педагоги мають з повагою та розумінням ставитися до батьків;
- Кожна дитина – непересічна особистість, тому неприпустимо принижувати гідність та віру в себе малюка, порівнюючи його з іншими дітьми;
- Поважати індивідуальність дитини, підтримувати й розвивати її, вчасно допомагати в разі потреби;Виховувати у дітей повагу до батьків;
- Враховувати у роботі з вихованцями побажання та пропозиції батьків, позитивно оцінювати та всіляко заохочувати їх до участі у житті групи;
- Розглядати виховання та розвиток дітей як мистецтво діалогу з кожною дитиною та її батьками на основі знань психологічних особливостей старшого дошкільного віку та врахування наявного життєвого досвіду дитини, її інтересів, здібностей;
- З повагою ставитися до того, що дитина створила власноруч, і разом з батьками заохочувати її активність та самостійність. Це допомагає малюкові повірити у свої сили, а у батьків викликає повагу до вихователів;
- Під час індивідуального спілкування з батьками обговорювати питання, пов’язані, зокрема, з вихованням дітей та їхнім розвитком загалом, а також підготовкою дитини до навчання у школі;
- Після підготовчої роботи ми активізували взаємодію з батьками, пояснювали їм значення співпраці у вихованні, збагачували теоретичні знання тат і мам, а подекуди давали й практичні поради, сприяли налагодженню гуманних взаємин між батьками і вихователями, батьками та дітьми, створенню належних педагогічних умов у родинах.

Оскільки кожен напрям виховання і розвитку малюка передбачає різний зміст і форму педагогічної освіти батьків, ми створили структурно-функціональну модель педагогічної підготовки батьків до виховання та навчання дітей старшого дошкільного віку і підготовці їх до навчання у школі. Поставивши головною метою – забезпечити в родинах оптимальні умови для цього, ми виділили основні блоки педагогічної підготовки батьків: інформаційно-спонукальний, практичний, контрольно-оцінювальний.

Основною формою нашої просвітницької роботи стала «Школа для батьків».

Враховуючи, що в батьків різний досвід, педагогічна підготовка, освітній рівень,ми орієнтувалися на такі положення:

- навчання має бути розвивальним;

- теоретичні знання мають стати підмурівком для формування практичних умінь;

- обов’язковою є індивідуалізація процесу навчання;

- зміст навчання слід ускладнювати поступово;

-надавати кожному учасникові можливість проходити програму курсу у власному темпі.

Проводячи дану роботу використали результати анкетування батьків.

АНКЕТА

Шановні батьки! Ваші відповіді допоможуть нам скласти педагогічні рекомендації щодо виховання та навчання дітей старшого дошкільного віку та підготовці їх до навчання у школі. Ми впевнені в результативності нашої співпраці. Найдіть, будь ласка, попри Вашу зайнятість, час, щоб заповнити анкету.

1. Ваш вік ______________ освіта __________ фах __________
2. Скільки років перебуваєте у шлюбі?
3. Скільки у Вас дітей? Якого вони віку?
4. Які проблеми у виховані та навчанні дітей та підготовці до навчання у школі Вас найбільше цікавлять?
5. На які теми Ви хотіли б послухати лекції?
6. З яких питань хотіли б отримати консультації?
7. Які методи впливу В застосовуєте у вихованні своїх дітей?
8. Які труднощі виникають при цьому?
9. Що непокоїть Вас у поведінці власних дітей?
10. Скільки приблизно часу приділяєте вихованню дітей щодня?
11. Як Ваша дитина проводить дозвілля?
12. Якій системі виховання віддаєте перевагу:
- авторитарний (вимагаєте від дитини беззаперечної слухняності);
- демократичний (сприймаєте дитину як рівноправного співучасника);
- ліберальний (дозволяєте дитині займатися своїми справам поруч з Вами)?

/Files/images/detia_822.gif

Експериментальний курс конструювали відповідно до мети, завдання та рівня педагогічної підготовки батьків, визначених у структурно-функціональній моделі. Орієнтувалися на індивідуально-особистісний підхід вихователів до батьків. Це дало змогу запровадити навчання за особистими планами, дібрати оптимальні для кожного з учасників методи, форми і прийоми. Зважили й на те, що форми організації навчання забезпечували допомогу кожному з батьків у збагаченні власного досвіду виховання, а не були єдиними, обов’язковим для всіх.

Зміст курсу прагнули «наситити» найактуальнішими та найскладнішими проблемами виховання, які б відображали процеси, що відбуваються в реальному житті кожної сім’ї. А складаючи рекомендації для їх розв’язання, спиралися на найновіші досягнення сучасної психолого-педагогічної науки.

/Files/images/risunok154.png

/Files/images/image.gif

ІНФОРМАЦІЙНО – СПОНУКАЛЬНИЙ БЛОК

І етап. Зняття напруження, недовіри у стосунках між вихователями і батьками.

Перша стадія – зустріч з батьками.

Можливі прийоми:

- вибір нейтрального матеріалу для бесіди;

- читання станів («Ви, я бачу, схвильовані…»);

- узгодження питань («Вас, мабуть, цікавить…»).

При цьому не варто наполягати на відповідях, а краще обмінятися думками з приводу особливостей поведінки конкретної дитини, зосереджуючи увагу на позитивному.

Результат: досягнення внутрішньої згоди з батьками.

Друга стадія – пошук спільних інтересів.

Можливі прийоми:

- наближення до «ми»;

- активніше виявлення вихователем інтересу до дитини, умов родинного виховання;

- розповідь батькам про дітей;

- бесіда з батьками про те, що слід розвинути в дитині для кращої адаптації її до шкільного навчання;

- якщо потрібно, варто обережно сказати про небажані прояви у поведінці дитини.

Результат: виникнення інтересу, довіри до педагога, бажання діяти разом.

Третя стадія – побудова тактики поведінки вихователя з опорою на якості особистості конкретних батьків.

Можливі прийоми:

- підбиття певних підсумків («виявляється…»);

- уміння уникати негативного плану розмови;

- саморозкриття педагогів з підкресленим значенням прямого висловлювання.

Результат: встановлення взаєморозуміння, готовність прийняти

індивідуальні відмінності. Четверта стадія – виявлення чинників, які перешкоджають спілкуванню

Можливі прийоми:

- висловлювання сумнівів;

- незгода з тих чи інших питань;

- перебільшення чеснот співрозмовника;

- відсутність осуду.

Результат: виникнення прагнення до відвертого спілкування.

П’ята стадія – реалізація індивідуального підходу, ефективна співпраця.

Можливі прийоми:

- довірча розмова педагога з батьками, щодо своїх сумнівів, труднощів у вихованні їхньої дитини;

- вислуховування пропозицій батька або матері, звернення до них за порадою.

Результат: формування почуття «ми».

Гра з батьками «Кроки» (Закріплення партнерських відносин між вихователями і батьками).

«Рука допомоги» від батьків» (Оформлення стенду).

ІІ етап – озброєння батьків теоретичними знаннями.

/Files/images/images.jpeg__.jpeg

Форми роботи з батьками:

1. Усний журнал «Постало запитання».

Мета: Ознайомити батьків з умовами успішного виховання дітей у сім’ї; вправляти їх у розв’язанні педагогічних задач; допомогти виробити єдину лінію у сімейному вихованні, спрямувати на єдність виховання в сім’ї а в ДНЗ.

Орієнтовна тематика: «Сім’я – перша школа виховання і навчання дитини», «Йдемо до серця дитини», «Спільні зусилля – хороші результати», «Сім’я та її вплив на дитину» та інші.

2. Засідання «круглого столу».

Мета: формування алгоритму впровадження нововведення в навчально-виховний процес дошкільного закладу, початкової школи, вчити батьків набувати практики колективної діяльності у виробленні рішень; ознайомити зі стилями батьківської поведінки, запропонувати рекомендації щодо виховання дітей. Форми проведення: дискусія, диспут.

Орієнтовна тематика: «Роль прикладу батьків у вихованні та навчанні дітей», «Впив телепередач на формування особистості майбутнього учня», «Художня література як засіб виховання дитині і підготовці її до навчання у школі», «Педагоги і батьки – разом: плюси і мінуси» та інші.

3. Вечори запитань і відповідей.

Мета: розвивати допитливість та інтерес батьків до розв’язання проблеми підготовки дитини до школи; надати батькам кваліфіковану допомогу з питань, які найбільше їх цікавлять.

4. Виставка книжок, газет і журналів з відповідними публікаціями.

Мета: спонукати батьків до самоосвіти.

5. Довірче спілкування.

Індивідуальні бесіди та консультації для батьків середнього і низького рівня підготовки.

БЛОК ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Мета: закріплення здобутих теоретичних знань, формування педагогічних навичок та вмінь.

Форми:

1. Розв’язування педагогічних ситуацій.Мета: спонукати батьків до переходу від логічних міркувань до практичних дій.

Рекомендовані посібники:

Островская Л.Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. – М., 1990.

Педагогічні задачі і завдання для батьків / За ред. Постового В.Г. – К., 1989.

Алгоритм дій:

- інструкція вихователя;

- ознайомлення з проблемою;

- пошук правильного рішення;

- педагогічний аналіз запропонованих варіантів.

2. Рольові ігри.

Мета: корекція взаємин між батьками та дітьми, батьками та вихователями.

План проведення:

- визначення теми і мети заняття;

- інструктаж, ознайомлення із сюжетом, розподіл ролей;

- безпосереднє проведення гри;

- аналіз гри;

- підбиття підсумків.

Орієнтовна тематика: «Інтерв’ю», «Вихідний день», «Гра в школу», «Реклама» та інші.

3. Обмін досвідом.

Мета: спонукати батьків до взаємообміну думками, сумнівами щодо поведінки дітей; вибору оптимальних методів виховання і корекції недоліків та прогалин у підготовці дитини до навчання у школі.

Орієнтовні питання для обговорення:

- В які ігри грають діти?

- Криза шести років.

- Чому в очах улюбленої дитини немає вогника радості під час спілкування?

- Чому партнером дитина обирає телевізор?

- Як покращити здоров’я дитини?

- Як навчити дитину робити уроки?

4. Клуб взаємодопомоги.

Мета: спонукати батьків до усвідомленої взаємодії з вихователями у формуванні особистості майбутнього школяра.

Орієнтовний зміст:

- читання та обговорення періодичних матеріалів на теми, які є предметом обговорення;

- бесіди;

- залучення батьків до участі в організації та проведенні свят та розваг;

- проведення днів «відкритих дверей»;

- вивчення змісту «скриньки індивідуальних пропозицій батьків»;

- ознайомлення з матеріалами для проведення бесід з дітьми тощо.

КОНТРОЛЬНО – ОЦІНЮВАЛЬНИЙ БЛОК

Мета: аналіз ефективності запропонованої методики педагогічної підготовки батьків до виховання і навчання дітей старшого дошкільного віку і підготовці дитини до школи у процесі взаємодії дошкільного навчального закладу та сім’ї.

Рекомендовані методи контролю та оцінки:

- опитування, тестування;

- педагогічне спостереження;

- оцінні картки;

- книги відгуків;

- листи відвертості;

- індивідуальні бесіди.

Пропоновані методи і форми варто відразу впроваджувати у практику після проведення окремих занять кожного напрямку.

Підсумком роботи з ППБ може стати конференція «Співпраця дитячого садка та родини у підготовці дитини до навчання у школі». Таким чином, у процесі експериментальної роботи було створено програму педагогічної підготовки батьків та дитини до школи з використанням колективних, групових та індивідуальних форм роботи.

Аналіз результатів її практичного застосування показав, що:

- у батьків поглибився інтерес до виховання дітей, підвищилася їх відповідальність;

- батьки стали відкритішими до нових знань, з’явилось бажання вдосконалювати власну педагогічну майстерність;

- збільшилась кількість батьків, які довіряють вихователям, усвідомлюють необхідність узгоджених дій садка та сім’ї в підготовці дитини до навчання у школі.

А головне вся ця робота дала гарні результати у вихованні та навчанні дітей, підготовці їх до школи. У цьому ми мали змогу переконатися, спостерігаючи за нашими вихованцями у повсякденному житті та протягом першого року навчання у школі

Кiлькiсть переглядiв: 2825

Коментарi