Міністерство освіти і науки розмістило ряд відповідей на найбільш поширені запитання батьків про особливості дошкільного виховання після відмови від 12-річного терміну здобуття середньої освіти.

/Files/images/psiholog/210px-ШколярREL.PNG

1. Примусово ніхто не буде готувати дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання.

Ст. 8 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечувати дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти. Батьки повинні бути поінформовані про можливі шляхи залучення дітей до здобуття дошкільної освіти. Водночас місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні створити для цього необхідні умови. Отже, дві сторони однієї дуже важливої справи: перша - відповідальність, упевненість і бажання батьків; друга - відповідальність держави за створення доступності і безоплатності дошкільної освіти.

2. Обов'язкова дошкільна освіта для дітей старшого дошкільного віку є необхідністю.

Питання щодо обов'язковості здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти назрівало вже давно, бо всі (передусім батьки) розуміли, що це необхідно. Адже це, насамперед, переваги для дитини. Подивимося на це з різних позицій: «дитина і колектив» (уміння узгоджувати свої інтереси з іншими, виховання почуття дружби, взаємодопомоги, підтримки); «дитина і соціум» (уміння спілкуватися з іншими людьми, знаходити правильне рішення і вихід з різних життєвих обставин, бажання подальшого навчання в школі); «розвиток дитини» (здійснює педагог, який володіє необхідними знаннями та може забезпечувати повноцінний комплексний розвиток дитини з урахуванням її індивідуального розвитку); «дитина і майбутнє шкільне навчання»(забезпечення рівних стартових умов для всіх дітей, фізична, психічна, моральна, мотиваційна, вольова, інтелектуальна готовність тощо). І, мабуть, тому й відсоток охоплення дітей старшого дошкільного віку дошкільною освітою щорічно зростав і натепер становить 93,5 відсотка.

У прийнятті такого рішення є переваги і для батьків, бо вони будуть упевнені, що їхні діти отримають повноцінний розвиток, і для цього буде створено необхідні умови та запропоновано різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.

Окрім того, практика інших країн свідчить про позитивний досвід такої роботи.

3. Ніяких спеціальних програм, а тим більше підручників, про які часто згадується у засобах масової інформації, для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку не потрібно.

Освітній процес для дітей старшого дошкільного віку організовується відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти як державного освітнього стандарту та програмових вимог. Дошкільна освіта у межах Базового компонента здійснюється за Державною базовою програмою, яка є основною.

Дошкільні навчальні заклади можуть користуватися й додатковими програмами, вимоги до яких визначено листом МОН від 27.05.2010 р. № 1/9-369 «Щодо порядку розроблення програм для дошкільних навчальних закладів».

Перелік програм і видань, рекомендованих для використання в роботі у дошкільних навчальних закладах, щороку затверджується Міністерством освіти і науки України та публікується у фахових виданнях.

У роботі з дітьми дошкільного віку також можуть використовуватися програми (додаткові й експериментальні), що схвалені для використання в певному регіоні науково-методичними радами обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти. Чинні програми передбачають завдання з різних видів роботи з дітьми, в тому числі пізнавальний, мовленнєвий, логіко-математичний, художньо-естетичний, фізичний та соціальний розвиток дітей.

4. Обов'язковість дошкільної освіти для дітей п'ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти на шкільне навчання. Діти не повинні сісти за парти, як першокласники в школі, навчатися писати, читати тощо.

Провідною діяльністю в житті дитини дошкільного віку залишається гра, за допомогою якої необхідно формувати передумови навчальної діяльності (дотримання правил, уміння стримувати власні бажання, якщо вони суперечать правилам гри, навчання поводитися в колективі тощо).

/Files/images/psiholog/329825.jpg

Заняття (групові, підгрупові, індивідуальні) не будуть дублювати шкільні уроки за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей, не будуть підпорядковані тільки логіці майбутніх навчальних шкільних дисциплін. Одним з основних завдань педагогічних колективів, які працюють з дітьми дошкільного віку, буде створення розвивального середовища для дітей, що передбачає зміщення акцентів з проблеми його дидактичного забезпечення на створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної, творчої поведінки у специфічних для віку видах діяльності (ігровій, пізнавальній, продуктивній, самостійній художній діяльності, спілкуванні з дорослими і однолітками тощо) і відповідно організацію роботи з дітьми в ньому.

5. Дітей старшого дошкільного віку будуть приймати до дошкільного навчального закладу протягом календарного року.

Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305 прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року. І тому це не означає, що дітям старшого дошкільного віку необхідно відвідувати дитячий садок саме з 1 вересня. Батьки повинні вибрати і форму залучення дитини до дошкільної освіти і час, коли віддавати до дитячого садка, враховуючи при цьому різні чинники, в тому числі й стан здоров'я дитини.

6. Обов'язковість дошкільної освіти не означає, що діти повинні перебувати у дошкільному навчальному закладі кожного дня та протягом дня.

Законом України «Про дошкільну освіту» (ст.11) за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого перебування дітей, у тому числі і короткотривалого (сьогодні в Україні функціонує більш як тисяча груп короткотривалого перебування).

7. Батьки мають право вибирати різні форми здобуття дітьми дошкільної освіти.

Оптимальний варіант, звичайно, дитячий садок. У разі його відсутності відкриваються групи для організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку на базі навчальних закладів або інших приміщень. Буде здійснюватися соціально-педагогічний патронат, а також діти можуть отримувати дошкільну освіту з допомогою фізичних осіб, які мають відповідну вищу педагогічну освіту та ліцензію на право надання послуг у сфері дошкільної освіти.

8. Ніяких документів про отримання дітьми дошкільної освіти не передбачається.

Положенням про дошкільний навчальний заклад передбачено перелік документів, необхідних при прийомі дитини до дошкільного навчального закладу (заява батьків або осіб, які їх замінюють, медична довідка про стан здоров'я дитини, довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтво про народження).

Прийом дітей до першого класу здійснюється відповідно до наказу міністерства від 07.04.2005 р. № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», яким передбачено, що для зарахування дитини до першого класу батьками або особами, які їх замінюють, подається на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу копія свідоцтва про народження дитини та медична довідка встановленого зразка.

9. Роботу з дітьми старшого дошкільного віку будуть проводити педагогічні працівники, які мають відповідну педагогічну освіту.

У дошкільних навчальних закладах з дітьми старшого дошкільного віку працюють безпосередньо вихователі. Також - музичні керівники, інструктори з фізкультури, практичні психологи.

До роботи з дітьми, які не відвідують дитячі садки, будуть залучатися ще й соціальні педагоги, вчителі шкіл, які обов'язково будуть обізнані із специфікою організації роботи з дітьми.

10. Дії міністерства.

Разом з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, Національною академією педагогічних наук України міністерством буде розроблено орієнтир для педагогів і батьків щодо змістового наповнення роботи та очікуваних досягнень у розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також методичні рекомендації з питань наступності в роботі дошкільних навчальних закладів і початкової школи.

Інформуємо також, що з метою широкого обговорення питань дошкільної освіти п'ятого листопада цього року буде проведено І Всеукраїнський з'їзд педагогічних працівників дошкільної освіти.

ОБОВ’ЯЗКОВА ДОШКІЛЬНА ОСВІТА ДІТЕЙ-П’ЯТИРІЧОК

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу), в якому передбачено зміни до Закону України «Про дошкільну освіту», а саме: запровадження обов’язкової дошкільної освіти дітей п’ятирічного віку.

Як вплине прийняття цього державного документа на подальший розвиток освіти України?

Які завдання у зв’язку з її реформою постають сьогодні перед дошкіллям?

Сучасний дошкільний навчальний заклад спроможний вирішувати проблему своєчасної та якісної забезпеченості готовності дитини до навчання у школі, її адаптації.

На підставі рекомендованих інструктивно-методичних та нормативних документів починаючи з 2000 року в області ведеться робота в руслі державної політики щодо максимального забезпечення дітей п’ятирічок дошкільною освітою та дітей, які з різних причин не відвідують дошкільний навчальний заклад.

Створені банки даних про дітей по кожному населеному пункті з урахуванням бажань батьків, запропоновані варіанти освітніх послуг.

Реальна доступність дошкільних освітніх послуг забезпечується шляхом структурного реформування освіти.

Модель багатофункціональних форм здобуття дошкільної освіти, розроблена відділом дошкільної освіти кафедри педагогіки та психології Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти представляє: ігрові групи розвитку; студії, одно -, дво - та шестимісячні групи короткотривалого перебування; секції; прогулянкові групи; консультативні (залежно від потреб робота з психологом, логопедом, дефектологом тощо); соціально-педагогічний патронат. Сьогодні охоплення дітей п’ятирічного віку дошкільною освітою складає 92,8%.

Серед можливих шляхів розв’язання зазначеної проблеми є створення навчально-виховного комплексу, дошкільних груп при загальноосвітній середній школі у сільській місцевості (де з дітьми працюють повний чи неповний день, з харчуванням і без нього).

Тісна співпраця різних фахівців стала б у пригоді й сьогодні, коли йдеться про обов’язкову дошкільну освіту п’ятирічок.

Перш за все це належна організація наступності між дошкільною і початковою школою. Вона має бути забезпечена узгодженістю за Державними стандартами: Базовим компонентом дошкільної освіти і державним стандартом освіти початкової школи.

Слід уникати дублювання шкільних уроків за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей.

Украй необхідна непроста, але актуальна робота з учителями, яким за умови внесення змін до Закону «Про дошкільну освіту» доведеться працювати з п’ятирічками там, де немає дошкільних навчальних закладів і створюються дошкільні групи при школах, але за умови ознайомлення з основними напрямками реформування дошкільної освіти, змістом Базового компоненту дошкільної освіти, державної Базової програми розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі».

/Files/images/psiholog/Pupil.jpg

Під час організації роботи з дошкільнятами вчителям слід враховувати основні закономірності психічного та фізіологічного розвитку дитини, знати обсяг, зміст, форми роботи з п’ятирічками. Не варто продовжувати традицію дублювання шкільних занять, завдань, форм і методів у роботі з дошкільнятами, підпорядковуючи зміст дошкільної освіти тільки логіці майбутніх дисциплін. При цьому обов’язковим є дотримання основних санітарно-гігієнічних вимог щодо організації освітнього процесу з п’ятирічками.

Реаліями ще є практика, тестування та відбору дітей, що вступають до першого класу всупереч забороні Міністерства освіти і науки України це робити.

Допускається невротизація дітей дошкільного віку спричинена високою інтенсивністю, жорстокою регламентацією, зрослими вимогами, порівнянням дітей між собою, зловживанням педагогами оцінними судженнями, слід уникати дублювання шкільних уроків за формами проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання, способами організації дітей.

Звертаємо увагу також на те, що прийом дітей всіх вікових груп здійснюється протягом календарного року відповідно до «Положення про дошкільний навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.03.2003 р. № 305, а це не означає, що всі діти дошкільного віку повинні з 1 вересня відвідувати дошкільний навчальний заклад.

Статтею 14 Закону України «Про освіту» передбачено, що місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей дошкільного віку.

У разі відсутності приміщення для організації роботи з п’ятирічками за місцем проживання вирішується питання щодо підвезення дітей до дошкільних установ, де діти можуть одержувати короткотривале відвідування.

Рекомендується укладати угоди колективу дошкільного навчального закладу та загальноосвітніх навчальних закладів про співпрацю та передбачати заходи, що спрямовані на узгодженість питань дітей старшого дошкільного віку та учнів першого класу, організації з ними освітнього процесу.

/Files/images/psiholog/images.jpeg

Завданням сьогодення є необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритети сімейного виховання, активне залучення їх до участі в освітньо-виховному процесі, враховуючи що у ст. 9 Закону України «Про дошкільну освіту» наголошується здобуття дошкільної освіти, як у дошкільному навчальному закладі незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, а також у сім’ї.

Йдеться про підвищення якісного рівня освітньої роботи з дітьми в тісній співдружності з батьками.

Сьогодні, очевидно, не знайдеться таких батьків, які б не турбувалися про виховання своєї дитини, її загальний розвиток, не прищеплювали їй бажання вчитись. Проте, міра цієї турботи є надзвичайно різноманітна. Одні батьки звертають увагу, щоб дитина була охоплена всіма видами розвитку (спорт, хореографія, музика тощо), інші тримають дитину біля себе, трапляються батьки, які вважають, що дитина самовиховується, а їхня турбота - нагодувати та одягнути.

Суттєвим аспектом є педагогічна просвіта батьків та співпраця з родинами вихованців.

Слід інформувати батьків про законодавчі, нормативні основи вирішення питання вступу дитини до першого класу, роз’яснювати важливість та необхідність здобуття дітьми дошкільної освіти.

/Files/images/psiholog/_.png

Недопустимо прагнути «узаконити», матеріалізувати факт здобуття п’ятирічними обов’язкової дошкільної освіти, засвідчити це «характеристикою», «карткою», «сертифікатом». Варто нагадати: до першого класу загальноосвітньої школи мають приймати кожну дитину, якій виповнилося шість років.

З метою забезпечення прав дітей на дошкільну освіту, поширення практики функціонування дошкільних навчальних закладів різних типів, Міністерством освіти і науки України розроблена Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року. Буде розроблено орієнтир для педагогів і батьків щодо змістовного наповнення роботи та очікуваних досягнень в розвитку дітей старшого дошкільного віку, а також методичні рекомендації з питань наступності в роботі ДНЗ та початкової школи.

У цій невизначеній, складній, недостатньо прорахованій ситуації, непідготовленості освітян до прийняття у своє «Лоно» всіх п’ятирічок в усіх регіонах, головне зберігати спокій, здоровий глузд, усвідомлювати відповідальність за долю малечі і пам’ятати: наше призначення – створити сприятливі умови для розвитку особистості, сприяти становленню основ компетентності малюків.

Бажаємо прийняти наших дошкільнят до першого класу таким чином:

Ми чекаємо тебе з радістю!

Ти вже дорослий!

Ми пишаємося, що ти прийшов до нашої школи!

Ми знаємо, ми віримо, ми завжди допоможемо!

Попереду виконання програми дій по забезпеченню результатів якісної дошкільної освіти. Сподіваємось, що спільний плід творчості науковців, педагогів, методичних служб сприятиме пророщенню в освітньому просторі України реальної особистісно-орієнтованої моделі, що ґрунтується на спільності, співбутті і співтворчості дитини і дорослого.

/Files/images/psiholog/1284118969_vlc3p87xviuzba0.jpeg

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДИТИНИ ЗІ ШКОЛОЮ : ПОРАДИ БАТЬКАМ


Педагоги та батьки майбутніх першокласників переймаються тим , наскільки діти готові до навчання у школі. Батьків зазвичай найбільше турбує , чи вміє дитина читати , писати й рахувати. Практичні психологи дошкільних навчальних закладів перевіряють , чи готова дитина вчитися в умовах школи. Здається , про все подбали , все передбачили , та за цією метушнею інколи ми дорослі , забуваємо про найбанальніші речі , наприклад , розказати дитині , як поводитися у школі.

Шестирічні хлопчики і дівчатка — ще доволі маленькі діти.
Вони є дошкільниками з усіма своїми поведінковими й особистісними характеристиками, а тому не потрібно вимагати від дитини раптового перетворення на школяра — це неможливо! Адаптування до нових умов життя є тривалим і нелегким процесом. До умов шкільного життя дитина може звикати так само важко, як кілька років тому вона звикала до умов перебування у дитячому садку.

Ситуація, коли дитина загубилася у школі, — не таке вже й поодиноке явище. Часто це трапляється тому що дорослі просто забули ознайомити дитину зі школою, ознайомити буквально:

з територією і будівлею, з розміщенням життєво необхідних приміщень тощо.

Адже малюк до 1-го вересня був у школі у кращому разі двічі: вперше, коли вступав, а вдруге — на зборах класу. Про-\ те це зовсім не означає, що дитина все запам'ятала і зорієнтувалася — обидва і рази відвідини мали для неї стресовий характер: власне вступ і всі переживання, що з ним пов'язані, та знайомство

з учителем зазвичай супроводжуються метушнею, шумом і знервованістю через присутність усіх дітей класу разом з батьками.

Отже, ознайомити дитину з будівлею школи — це особливе завдання для дорослих, і насамперед для батьків, яке слід виконати напередодні 1-го вересня. Зауважте, що ознайом-[ лення з будівлею школи не варто поєднувати зі знайомством з учителем.

Ознайомлюючи дитину зі шкільними приміщеннями школи, необхідно показати:
де розміщені приміщення,які вона буде відвідувати обов'язково, — клас, туалет, їдальня, спортивна та актова зали;
як пройти з класу до будь-якого зі згаданих приміщень школи, і обов'язково, — до виходу з неї.

Така зорієнтованість дитини забезпечить їй комфортне перебування у стінах школи, додасть упевненості в собі, дасть змогу задовольнити певні, наприклад фізіологічні, потреби.

Ще одне важливе завдання батьків — переконатися, що дитина добре запам'ятала ім'я та по батькові свого вчителя, а також назву свого класу (скажімо, 1-Б), якщо перших класів кілька. Крім того, малюк має вміти звернутися по допомогу до зовсім чужих людей. І цього також мають навчити батьки.

А ще батьки мають розповісти своєму першокласнику, що робити, коли потреба відвідати туалетну кімнату виникла під час уроку абощо. Інколи діти, навіть ті, які відвідували дитячий садок, забувають, що потрібно робити у такій ситуації. Тут дається взнаки процес адаптування дитини до нових умов життєдіяльності і власне до того, хто ці умови уособлює, — до вчителя.

Не слід ставити дитину у становище, вихід з якого йому невідомий. Адаптування до школи — це не та ситуація, коли варто здобувати досвід, набиваючи гулі. Тож, якщо ми хочемо, щоб дитина зосередилася на шкільних завданнях, маємо створити для цього комфортні умови.


Рекомендації батькам щодо розвитку пізнавальної сферимайбутнього першокласника

Увага

Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.
Долучайте дитину до виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: ство­рення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви окреслюєте словесно або за допомогою схеми.
Вчіть дитину переказувати розповіді, казки за схематичним планом, складеним вами.
Пропонуйте дитині повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незавершені фрази, які потрібно завершити; запитання, на які необхідно відповісти.
Вчіть дитину порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї роботи або роботи інших, знаходити і виправляти помилки.
Частіше пропонуйте дитині, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній зі сторінок закреслювати усі літери «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі літери «а», обвести у кружечок усі літери «к», підкреслити всі літери «о».

Пам'ять

Поєднуйте словесне пояснення під час ознайомлення дитини з новим матеріалом і повто­рення вивченого з наочністю або із зображенням тих предметів чи явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.
Розвивайте у дитини — для поліпшення процесу запам'ятовування — уміння аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них спільне й відмінне; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

Розширюйте кругозір дитини, її основні уявлення про природні, соціальні явища, спону­кайте дитину набувати нові знання і враження, обговорюючи з нею прочитані книжки, _ аналізуючи поведінку людей.
Просіть дитину після читання їй уголос казок, розповідей переказати їх, відповісти на за­питання, поставити свої.
Розвивайте у дитини вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допома­гайте формулювати висновки, міркування, робити умовиводи.
Додавайте вправи з копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок у за­няття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів. Це дасть можливість розвива­ти вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.
Включайте в заняття завдання на порівняння кількох предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов'язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

Кiлькiсть переглядiв: 1840

Коментарi