/Files/images/bbloteka/277f5cbeb9.gif

( Вечір — реквій проведений на передодні Дня Перемоги.)

Присутні ветерани Великої вітчизняної війни, працівники ДНЗ № 2, батьки, запрошені гості).

Обладнання та матеріали: музичні класичні твори, відеофільми, слайди на мультимедійному проекторі.

ХІД:

Ведуча 1: Шановні ветерати, гості, всі присутні! Наш дошкільний заклад радий вітати вас напередодні великого свята — ДНЯ ПЕРЕМОГИ.

66–та весна вітає всіх тих, хто пережив війну, вітає нас, їхніх дітей, вас – їхніх внуків. Вітає і нагадує в 66-ий раз про страхіття війни і наказує берегти мир. Справді, це свято надзвичайно урочисте і особливе, і відчувається справжня і неповторна велич, значущість і всенародність цього свята.

Сьогодні на нашому святі присутні ветерани Великої Вітчизняної війни. Шановні ветерани! Низький уклін вам за наше мирне життя, за те, що зберегли Україну від фашизму і неволі! (На екрані фрагмент хроніки війни. Лунає грім).

Ведуча 1: Все починалося з грому небесного,

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому.

(На фоні музики ”Священна війна” слайди документальної хроніки)

Ведуча 2. І шипить у ставку гаряче залізо,

І полум’я дике шугає над лісом...

І мама мовчазно-бліді, мов стіна...

І тато поволеньки кажуть: “Війна!”

Ведуча 1: Послухайте пісню “Эх, дороги” у виконанні ...

Вітання завідувача: Дорогі ветерани, герої фронту і тилу!

Звертаємось до вас зі словами безмежної вдячності за вашу стійкість, мужність, хоробрість і героїзм. Схиляємо в шані голову перед загиблими за нашу честь, свободу і незалежність. Пам'ять зобов'язує нас усіх цінувати те, за що віддали життя наші діди і батьки. Для нас, їх вдячних нащадків, кожен день Перемоги — це час осмислення нашого минулого і сьогодення, можливість ще раз оцінити мирне творення незалежної держави України. Віддаляючись від нас у часі, Велика Вітчизняна війна і виборена в ній Перемога не відходять у небуття і забуття, не припадають архівним пилом.

Шановні ветерани Великої Вітчизняної, солдатські вдови, всі ті хто вніс свій вклад у наближення Дня Перемоги, сердечно і щиро вітаємо Вас із 65-ю річницею Перемоги, зі святом, яке було, є й завжди буде з нами.

Довгих Вам років життя, міцного всім здоров'я і бадьорого духу, любові і поваги рідних та близьких, усього народу України!

( На фоні музичного кліпу слова ведучої)./Files/images/огонь.gif

Ведучий 1: Наказ фюрера германської армії від 16 вересня 41-го року.

Ведучий 2: “Щоб задушити невдоволеність радянських людей і затвердити авторитет германської влади, необхідно при першому ж приводі застосовувати найжорстокіші міри. Наприклад: за одного загиблого німецького солдата, повинна слідувати смертна страта 50-ти або 100 комуністів. Війська мають право і зобов’язані застосовувати в цій війні будь-які засоби без обмежень, також проти жінок, дітей, якщо тільки це сприяє успіху».

(Входять до залу мати з дитиною. Вся увага присутніх на екран).

Син : Що ці люди в чорному хочуть від нас?

Чому, мамо, їх очі так злісно блищать?

Мати: За Сивкою прийшли вони в час нічний,

Не плач, синочку. Ти ж зі мной, ти мій.

Син: Навіщо так довго іду? Здається, ось – ось упаду.

Матусю! Як страшно. Я дуже боюсь.

Дай мені руку, тебе я молю.

Мати: За Сивкою ідемо ми тому,

Що Сивці сумно без нас одному.

Син: Мамо, пішли у село. Чому ми звернули з дорогі?

Мати: Там косить батько траву для коней,

Чтоб Сивка був ситий удень.

Син: Він зовсім не косить. Він же лежить.

А може копає він яму. Навіщо, скажи?

Мати: Посадить він дивне дерево тут,

Й рожеві троянди на нім розцвітуть.

Син: Буятиме дерево в повному цвіті,

Тоді, коли виросту й буду великим.

Мати: Звичайно, синок. А теперь не дивись.

Примружся. Сховай ясні очі. Завмри.

Син: Ти також заснешь?

Мати: Ми разом заснем.

Між троянд палаючих ясним вогнем.

Син: Не спится мені, мамо.

Але що це? Ой!

Що роблять люди в чорному з тобой?

Навіщо зброю наставляють на нас?

Мати: Не дивися, синочку.

Хвилинку одну потерпи.

Ніщо вже не будет страшніше тоді.

(Музика “Постріл ”).

Ведуча 1. Скінчилося все.

Й життя вже нема.

При тьмяному сяйві,

Вічним сном заснули мати й дитя.

(Танцювальна композиція «Вогонь безсмертя»).

Ведуча1. Війна від Москви до Берліну – це 26 тисяч кілометрів і 27 мільйонів загиблих радянських людей. Це значить 10.800 вбитих на км., 22 людини на кожні 2 метри землі!

Ведуча 2. 27 мільйонів загиблих за 1418 днів. Це значить 19 тисяч вбитих щоденно, 800 людей на годину, 13 чоловік кожної хвилини!

Ведуча 1. Вдумайтесь! Кожний шостий мешканець нашої країни загинув під час війни!

Ведуча 2. А скільки залишилося вдов і сиріт? Як виміряти людське горе?

(Музика.Зображення пам’ятника невідомому солдату. Зявляється мати)

Ведуча 1: Старенька мати йде до свого сина...

Гранітні плити плачуть під ногами,

Стукоче серце в грудях, ниє спина.

Мати: Синочку, рідний, йди в обійми мами.

Я пригорну до тебе свої руки,

Зцілую рідні – рідні оченята...

Як важко було в часи розлуки

Без тебе жити і без твого тата...

Ведуча 1. Тече сльоза і падає на плити.

Із стелі очі дивляться хлоп’ячі.

Їм тільки жити, жити і творити

Вони ж навік залишаться дитячі.

Стоїть старенька плаче, ні ридає...

Перед очима в неї похоронка,

І біль, що в котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

Мати: Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

Ведуча 2: Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні,

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в сивеє чоло...

Мати: О синку рідний, мій єдиний сину,

Як хороше б тоді мені було б!

Ведуча 1: Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні...

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

(Музика “Журавлі”,т анок «журавликів»)

Ведуча 1: Ніхто не забутий,

На попіл ніхто не згорів...

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять людей

І живуть матері, доти і сини,

Що спіткнулись

Об кулі, живуть.

(Під дзвін дзвонів діти виносять портрети солдат.Зявляються малята із журавликами. )

Ведуча 1. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Вклонімось їм низько!

Ведуча 2. Оголошується хвилина мовчання у пам’ять про полеглих в бою.

(Хвилина мовчання).

Ведуча 1. Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тис сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. Все витримали і перемогли.

(Мелодія пісні « День Перемоги»).

Ведуча 2. Перемогли тому, що вели війну Вітчизняну. Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася нам перемога. Але ж цей день настав. День Перемоги!

Ведуча 1. Встеляйте квітами дороги,

Дзвінкі заспівуйте пісні.

Сьогодні – свято Перемоги,

Найкраще свято на землі!

(Танок “Джерельце”).

Ведуча 2: Жива людська пам’ять, не старіє вона з роками. Вона стукає в наші серця дзвоном Хатині, попелом Лідіце, обелісками в полі. І поки існуватиме наш рід, існуватиме і пам’ять, бо без неї немає в нас майбутнього. А майбутнє наше в наших дітях. Хай ніколи вони не чують зловісної музики війни, не жахаються божевільного пожарища на землі.

Ведуча 2: Не старіють душею ветерани. Вони завжди сповнені турботою про нашу святу землю, про свій рід хліборобський, про своїх внуків, про мене і про тебе.

Ведуча1: В серцях ветеранів – осколки війни.

Лиш пам’ять – від ран отих ліки.

Не їхня лиш пам’ять, а й ваша, сини,

І ваша, онуки, - навіки.

Ведуча 2. Дорогі ветерани! Ми, ваші нащадки, звертаємося до вас зі словами вдячності за вашу мужність і героїзм. Це ви зі своїми побратимами наближали свято Перемоги, віддаючи своє здоров’я і життя за мирне сьогодення.

Ведуча 1. За мужність!

Ведуча 2. За відвагу!

Ведуча 1. За любов!

Ведуча 2. За вірність слову!

Ведуча 1. І за Батьківщину!

Ведуча 2. За мирне небо!

Ведуча 1. За пролиту кров!

Ведуча 2. За щастя матері!

Ведуча 1. За сміх дзвінкий дитини!

Разом: Довічний вам уклін і вічна слава!

Ведуча 2. Шановні ветерани! Прийміть ці квіти як знак пошани за наше мирне небо!

(Вручення квітів. Музика)

Вечір – реквій підготувала вихователь – методист ДНЗ № 2 санаторного типу туберкульозного профілю Прилуцької міської ради Чернігівської області Половецька Світлана Олександрівна.

(Віршований текст–вибране з літераурних збірок).

/Files/images/bbloteka/0212154.jpg

“Пам'ять вічно жива”

Тематичне заняття для старшого дошкільного віку

Мета:

Соціально-моральний розвиток: пояснити дітям, чому люди шанують пам'ять полеглим. Формувати розуміння, що любов до Батьківщини, готовність віддати за неї життя – найвище почуття.

Емоційно-ціннісний розвиток: формувати в дошкільнят емоційно-позитивне сприймання героїв Великої Вітчизняної війни. Виховувати відчуття пошани до тих, хто захистив рідну країну.

Пізнавальний розвиток: збагатити уявлення дітей про значення Свята Перемоги для Українського народу. Ознайомити з іменами та героїчними подвигами героїв-земляків Великої Вітчизняної війни.

Художньо-естетичний розвиток: надавати дітям можливість виконувати доступні для розуміння сольні та хорові твори. Підтримувати бажання емоційно відгукуватися на музику, передавати свої почуття.

Обладнання: мультимедійний проектор.

Запрошені: ветерани Великої Вітчизняної війни, гості, батьки.

(На екрані кадри з параду до Дня Перемоги)

До святково прикрашеного залу заходять ветерани разом з дітьми

під пісню «Перемога» та займають свої місця.

(На екрані слайди героїв-переможців Великої Вітчизняної війни)

Ведуча: Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашніший за всю світову історію війні 1941 – 1945 років. Не згасне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Дитина: Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернеться з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас

Велике свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити…

Пісня «Травневий день»

(На екрані слайди пам’ятників, обелісків)

Ведуча: 9 травня – День Перемоги. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній. Свято Перемоги – це свято зі сльозами на очах, це свято радісне і гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир, гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

1 дитина: Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, -

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

2 дитина: Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

3 дитина: Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Пісня «Невідомий солдат»

(На екрані кадри документальної хроніки Великої Вітчизняної війни)

Ведуча: Мільйони людей забрала Велика Вітчизна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини – це трагедія. А коли мільйони… Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів – однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Виступ ветеранів

1 дитина: Це на світанку сталося колись:

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,

Залився болем, плачем, жалем.

2 дитина: Війна на зустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

3 дитина: Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

4 дитина: Хто б це вгадав і по якій причині

На скільки літ розтягнеться війна?

І звісно всім: земель багато в світі,

А рідна, батьківська, лише одна.

5 дитина: Гримить гроза війни. Іде розплата.

Покладено життя на терези.

Але коли ж порадує солдата

Веселий грім весняної грози.

6 дитина: Вкраїну хоч із краю в край сходи

Усі роздоли, всі її простори, -

Навряд чи знайдеться десь двір, куди

Не внадилося ненависне горе.

7 дитина: Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу

В броні важкій віддав останні сили

Ми зараз квіти і терпку журбу

Приносим на засмучені могили.

Хвилина мовчання

(На екрані слайди жінки та матері проводжають чоловіків і синів на фронт)

Ведуча: А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

(На екрані мати солдата біля вічного вогню)

Дитина: Там, де Лаври золота кантата

Височіє в гомоні століть,

Мати невідомого солдата

На могилі, наче тінь, стоїть.

Б’є вогонь з-під сивого граніту,

Полум’я кипить, мов джерело.

То горить велике серце світу,

Що в каміння жилами вросло.

А в старих очах тремтить сльозина,

Що зусильна пропекти броню.

Стала мати і впізнала сина

В клекотанні вічного вогню.

Ведуча: Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоняйтеся пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть поряд з нами.

Пісня «Біля Вічного вогню»

Ведуча: Наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.

(На екрані кадри хроніки щасливого життя дорослих і дітей)

Дитина: Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Танок «Хай буде мир на всій землі!»

Мир – це все,що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Діти дарують ветеранам і гостям квіти.

Кiлькiсть переглядiв: 786

Коментарi