• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Архів
• Ігрова технологія ТРВЗ - /2010-2012 н. р./

Ігрова технологія ТРВЗ

Ви ніколи не замислювалися над тим, що можна навчити людину не лише конкретного (певних дій, правил, наук), а й чогось абстрактного, наприклад, творчості? Хіба ж таке можливе? – заперечите ви, адже творчість, талант – це щось надприродне, від Бога. Дар творчо мислити або є в людини, або його немає.

Проте, ось уже кілька років цілеспрямоване навчання дітей творчості здійснюється. Допомагає в цій роботі порівняно молода наука, яка з'явилася близько 50 років тому і дістала назву ТРВЗ – теорія розв’язання винахідницьких завдань.

Від об’єкта чи явища ми неминуче приходимо до закономірностей у мисленні, творчості. Саме так розмірковував засновник ТРВЗ І. С. Альтшуллер, заклавши у 1946 році основи своєї методики. Зайве очікувати прояви таланту, коли можна цей талант виплекати, спираючись на певні закономірності його розвитку.

Зародившись у техніці, теорія розв’язання винахідницьких завдань постійно вдосконалювалася, розширювалася, збагатилася новим інструментарієм та інформаційним матеріалом, а також елементами технології. Вся принадність ТРВЗ у тому, що вона аж ніяк не є догмою, застиглою методикою.

Головні принципи ТРВЗ: розв’язання суперечностей, системний підхід, тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів, а також уміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв. Говорячи про це, ми спираємося на ці закономірності, ми намагаємося розв’язати завдання, які постають перед нами в житті.

Навіщо ТРВЗ прийшла в ДНЗ? Дослідження педагогів і психологів показали, що розвиток творчої уяви дитини, її фантазії досягає свого піку у віці 3-6 років. Творчість – як вітаміни: небагато треба, але якщо їх немає, хвороби і зміни в розвитку неминучі. Вчити творчості треба з самого маличку, оскільки навчати набагато легше, ніж переучувати, ламаючи усталені звички.

Перед дитиною дошкільного віку постають творчі завдання і проблеми на кожному кроці. Тому, реалізуючи завдання Базової програми розвитку дитини дошкільного віку « Я у Світі», треба допомогти юній особистості розв’язати їх так, щоб на незміцнілій розум не падав зайвий потік зайвої інформації.

Найбільший ворог творчості – застій, нездатність сприймати реальність у всій її багатогранності.

ТРВЗ у ДНЗ має кілька напрямків. Це естетична ( образотворча), розумова ( логічна) та мовленнєва ( придумування казок та розв’язування казкових завдань) діяльність. Проте найперспективнішим є напрямок, у якому гармонічно поєднуються усі ці типи – розв’язання життєвих проблем і ситуацій.

Використовуючи теорію розв’язання винахідницьких завдань в своїй роботі, ми робимо наголос на розкритті творчих здібностей дитини, на розвитку її уяви, фантазії.

Застосовуючи різноманітні ігри, казки, тести і методичні прийоми, навчаємо дошкільнят аналізувати конкретну ситуацію і знаходити оригінальні шляхи її розв’язання. Головне – дати всім змогу висловитися, не перебивати навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина мислить в атмосфері свободи мислення, свободи творчості.

Інноваційна технологія ТРВЗ сприяє зниженню психологічної інерції ( шаблонного мислення), розвиває пластичність думки, допомагає бачити та розуміти сміливі та неочікувані рішення, привчає до використання незвичних прийомів, допомагає зберегти широкий кругозір та передбаченість, виховує вміння долати страх перед « безглуздою» ідеєю.

Як і всяка наука, технологія ТРВЗ має свої методи та прийоми. Предметом є фантастичні об’єкти, ситуації, ідеї та сюжети. Методи бувають:

1. Прості методи /типові прийоми фантазування/.

2. Бін фантазії.

3. Ситуаційні завдання.

Методи, засвоєні на системному підході.

Методи, засновані на елементах ТРВЗ:

- мозковий штурм,

- метод фокальних об’єктів,

- морфологічний аналіз,

- метод моделювання,

- метод лінгвістичний.

Як же ми здійснюємо гру по системі ТРВЗ?

Традиційний підхід до навчання дошкільників, побудований на сприйнятті ними різноманітної інформації, досягає своєї мети, повідомляє знання, але не може навчити їх мислити. Це стало можливим при використанні в навчанні проблемних ситуацій.

В них є мета, яку необхідно досягнути і умови, які перешкоджають досягненню мети. Отже, для вирішення проблемних ситуацій, дітям необхідно проаналізувати умови, тобто зрозуміти, що саме заважає досягненню мети, і знайти спосіб її досягнення, відтворивши свій попередній досвід, або відкривши для себе дещо нове.

Досвід роботи з дітьми старшого дошкільного віку показав, що один із засобів творчого пізнання може стати використання алгоритму, вирішення винахідницьких задач при рішенні проблемних ситуацій.

Ось його суть:

1. Ситуація ( завдання, яке необхідно вирішити).

2. Будова задачі – протиріччя ( повинен тому, що…, або не повинен тому що…).

3. Ідеальний кінцевий результат ( оптимальний результат, оптимальний з найменшими затратами).

4. Речово – польові ресурси ( надходження зовнішніх та внутрішніх ресурсів, при використанні яких можна отримати оптимальний результат – аналіз задачі).

Діти оволодівають алгоритмом в 2-а етапи:

1. Вихователь знайомить дітей з кожним компонентом окремо. Допомагає побачити в навколишній дійсності протиріччя, та навчити їх формувати. Вправляє в находженні речово – польових ресурсів.

2. Дітям пропонуються проблемні ситуації, які вини вирішують за допомогою алгоритму.

Наприклад гра на знайомство з протиріччям « Чорне – біле».

Вихователь тримає в одній руці білий круг, а у другій – чорний. Піднімає чорний круг, пропонує назвати негативні якості якого – небуть об’єкта, або явища, а піднімає білий – позитивні.

Гра на знаходження зовнішніх ресурсів «Кіт в одному чоботі».

Кіт з казки «Кіт в чоботях» загубив чобіт. В одному чоботі ходити не зручно, босоніж він вже відвик ходити. Як тепер бути коту?

Працюючи з дітьми, схиляюся до розвивального навчання дошкільнят, яке ставить собі за мету розвитк допитливості, мислення, мовлення. Працюючи за технологією ТРВЗ, яка полягає у формуванні умінь, навичок через гру, творчість, розвязання нестандартних завдань,організовую, координую діяльність вихованців, намагаюсь нічого не робити замість дітей. Крім того, планую роботу дітей відповідно до тем тижня, що дозволяє нам всебічно розглянути її і добре закріпити пройдений матеріал.

Особливості організації занять:

• вихователь на власному прикладі демонструє творчий підхід до теми заняття (активна участь у ході заняття, віршовані візитки учасникам заняття);
• мотивація кожного виду діяльності ( викликати подив, інтерес);
• на кожному занятті залучати ефект новизни;
• для гармонізації психічного стану використовувати музичний супровід.

Принципи ставлення до кожної дитини:

• створення безпечного психологічного простору;
• безоцінкове ставлення до результатів роботи дітей;
• не говорити дитині: “У тебе не виходить”, “Погано”, “Не так”;
• не порівнювати дитину з іншими дітьми, а тільки з самою солбою.

Варіанти використання занять:

• як спецкурс, розрахований на короткий проміжок часу, з метою вивчення психологом рівня творчої самобутності кожної дитини.
• Як форма узагальненої роботи вихователя, що використовується протягом року і вирішує завдання підсумкового визначення рівня набуття дошкільниками рис творчої індивідуальності.
• Як комплекс розвиткової роботи з дітьми з формування творчої компоненти їх особливостей, що використовується психологом після тривалої індивідуальної підготовки кожного дошкільника.

Підводячи підсумок, хочу зазначити, що визначальними в роботі з дітьми стали такі тенденції: Любов, Свобода, Краса, Праця, Гра, Пізнання. Говорячи про Любов, маємо на думці саме цілісне прийняття дитини, толерантне ставлення до неї.Свобода – це пошук свого варіанту творчості, самостійності, активності.Гра – дія, засіб пізнання, співчуття, співтворчості; послідовний процес відкриття нових знань.Праця – вольові зусилля на досягнення задуманої справи, вміння довести її до кінця, зберігаючи почуття власної гідності, пізнання того, що ти потрібний і маєш змогу упоратися їз запропонованою справою.Краса – засіб, за допомогою якого здійснюється цілеспрямований розвиток особистості, духовний об’єкт насолоди, в якому дитина знаходить для себе відповідність, гармонію.Пізнання – це діяльність дитини, спрямована на розширення знань про навколишній світ, самого себе та оточуючих людей.На підставі цього ми змінили погляди на кінцеву мету дошкільного виховання: головне не тільки підготовка дитини до школи, а забезпечення повноцінного життя в дошкільному закладі (спілкування, пізнання навколишнього світу, гра, праця, любов до себе, до родини, до Батьківщини; розуміння, збереження та створення краси; вміння бачити та успішно вирішувати протиріччя; берегти своє життя та здоров’я; відчувати себе особистістю, яка має права на певне місце в суспільстві).

Аналізуючи свій досвід та наукові викладання, ми відмітили принципи, якими має керуватися педагог у процесі розвитку творчого мислення дітей:

1. З повагою відноситися до незвичайних питань та ідей.

2. Показувати дітям, їхні ідеї мають цінність.

3. Надавати можливість для самостійного навчання, стимулювати його.

4. Надавати час для не оцінюваної практики чи навчання.

Цей принцип можна пояснити тим, що критика ззовні може викликати небажану негативну реакцію та замкнутість з боку дитини. Дітям необхідні періоди, коли їх ніхто не оцінює. Завдяки цьому дитина може вільно формувати свої ідеї. Цей процес відбувається краще зі співробітництвом, спільною творчістю між дітьми та дорослими.Тому у будь – якій сфері діяльності з дітьми вихователі прагнуть:• надавати право вибору;• створювати структури навчально – виховних процесів, в яких діти виступали б активними учасниками.Відобразити це можна у формулі: „ТРЕБА — ХОЧУ — МОЖУ”.

ТРВЗ – це теорія розв’язання винахідницьких завдань, автором якої є Генріх Саулович Альтшуллер.Головна ідея його теорії полягає в тому, що технічні рішення виникають і розвиваються не стихійно, а за певними законами; ці закони можна пізнати та використати для свідомого розв’язання винахідницьких завдань.Творчою основою ТРВЗ є діалектичні закони розвитку технічних систем, які виявляються шляхом аналізу великої маси патентної та науково-технічної інформації.

Основними робочими механізмами вдосконалення технічних систем і синтезу нових у ТРВЗ слугують алгоритми розвязання винахідницьких завдань і система стандартів. Особливе місце в ТРВЗ займає впорядкований інформаційний фонд, який постійно поповнюється: показники геометричних, фізичних, хімічних та біологічних ефектів, явищ, правила пошуку польових ресурсів.

ТРВЗ - це не лише система для розв'язання творчих завдань, а й система виховання та розвитку мислення людини.

Головне місце в ній займає життєва стратегія творчої особистості (ЖСТО) та розвиток творчої уяви (РТУ).

їСистема ТРВЗ зацікавила сучасних педагогів і психологів, які адаптували її для роботи з дітьми спочатку в школі, а потім і в дитячому садку. Роботи Г.С.Альтшуллера "Алгоритм винаходу та 'Творчість як точна наука стали основою так званої творчої педагогіки. Згодом з'явилися спеціальні дослідження (В.А.Бухвалов, Б.Л.Злотін, Г.Пванов, С.М.Ладошкіна, А.О.Нестеренко, Т.М.Сидорчук, Л.І.Шрагіна, М.Н.Шустерман), в яких була розроблена серія методів і прийомів навчання школярів на базі ТРВЗ.А.М.Страунінг та О.І.Нікашин адаптували основні принципи ТРВЗ для дітей дошкільного віку.

За допомогою спеціально розроблених ігор-занять дошкільники знайомляться з навколишнім світом, у них формується системне, діалектичне мислення, розвивається творча уява, винахідницька кмітливість. Цікаві прийоми для розвитку уяви запропоновані педагогом-практиком Л.О.Нестеренко. На матеріалі загадок діти вчаться фантазувати, самостійно шукати оригінальні шляхи розв'язання творчих завдань.

Мета ТРВЗ - не просто розвинути фантазію дітей, а навчити їх мислити системно, з розумінням процесів, які відбуваються, дати в руки вихователя інструмент для конкретного практичного виховання у дітей якостей творчої особистості, здатної розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, ставити і вирішувати проблеми.

Кожному педагогу, який прагне працювати за даною системою, необхідно спиратися на "заповіді" творчої особистості, розроблені професором К.Вайнцвангом:

• будь хазяїном своєї долі;

• досягни успіху в тому, що ти любиш;

• зроби свій конструктивний внесок у спільну справу;

• будуй свої відносини з людьми на довірі;

• розвивай свої творчі здібності;

• культивуй у собі сміливість;

• піклуйся про своє здоров'я;

• не втрачай віри в себе;

• намагайся мислити позитивно;

• поєднуй матеріальне благополуччя із духовним задоволенням.Вихідним положенням концепції ТРВЗ стосовно дитини-дошкільника є принцип природовідповідності. Навчаючи дитину, педагог повинен йти від її природи.Крім цього, дана технологія спирається на положення Л.С.Виготського про те, що дитина дошкільного віку приймає програму навчання в тій мірі, в якій вона стає її власною.Технологія ТРВЗ для дошкільників і молодших школярів - це технологія колективних ігор і занять з детальними методичними рекомендаціями. ТРВЗ покликана не заміняти основну програму, а максимально збільшувати її ефективність. На базі будь-якої програми, за якою працює педагог, можна використати перевірені на практиці методи й прийоми ТРВЗ. Ігри-заняття передбачають самостійний вибір дитиною теми, матеріалу та вид) діяльності. Вони вчать дітей виявляти протирічиві властивості предметів, явищ і розв'язувати ці протиріччя. Виявлення та розв'язання протиріч - ключ до творчого мислення.Зрозуміло, що протиріч навколо нас безліч.

Скрізь, де виникає необхідність щось удосконалити, покращити, доводиться стикатися з протиріччями.Для виявлення протиріч дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку існує ціла система ігрових і казкових завдань. Великою популярністю серед дітей користується гра „Добре – погано” (автори - М.Н.Шустерман і Л.Г.Шуб), яка базується на положенні про те, що кожен предмет, явище має свої позитивні й негативні сторони. Для гри обирається будь-який об'єкт, який не викликає в дитини стійких емоцій: наприклад, олівець, книга, лампа і т.п. Всім гравцям потрібно назвати, що в запропонованому об'єкті "погано", а що "добре" що подобається і що не подобається, що зручно і що не зручно "Візьмемо для прикладу поняття "снігопад": добре ліпити із свіжого снігу снігову бабу, але через сніг погано їхати машинам. Або голосна музика: добре зранку - швидко прокидаєшся і робиш зарядку, але ввечері заважає і не дає спати. Гра "Добре - погано" розвиває мову дитини, її фантазію, вчить розмірковувати; вона яскраво ілюструє деякі закони діалектики, зокрема такі її категорії, як протиріччя, якість і кількість, можливість і дійсність.Наступний важливий етап - розв'язання протиріч. Для цього також існує ряд цікавих ігрових завдань.

Наприклад. обговорюються властивості парасольки. Чим вона зручна? Чим незручна? Для того, щоб захищати від дощу, вона повинна бути великою, але для зручності використання вона має бути маленькою. Чи може парасолька бути великою і маленькою одночасно? Завдання вирішується прийомом розподілу у часі протирічивих вимог до парасольки. Складана парасолька - в одному разі вона велика, в іншому - маленька.

В арсеналі технології ТРВЗ є багато прийомів розв'язання протиріч, як-от: зміна агрегатного стану речовини, об'єднання-роз'єднання, зміна в часі, прийом копіювання, принцип посередника, дроблення та ін. Ними користуються, як правило, практики-початківці. Досвідчені ж педагоги самі знаходять протиріччя, а також способи їх розв'язання в оточуючих об'єктах природного та предметного світу і використовують їх у роботі з дітьми. Але головне завдання: навчити дітей шукати і віднаходити своє рішення, бути винахідливими, що виявляється у творчій фантазії, міркуванні, придумуванні чогось нового.Останнім часом як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості.

Технологія ТРВЗ володіє широким арсеналом методів, які розвивають пізнавальні та творчі здібності дітей: вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, інтегрувати й синтезувати інформацію, аналізувати ситуації, передбачати наслідки, будувати гіпотези, застосовувати нові ідеї та методи розв’язання задач на практиці; здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити щось нове.

В технології ТРВЗ використовуються методи і прийоми, розроблені М.В.Ломоносовим, Ф.Кунце, Ч.Вайтингом, А.Осборном.Одним з найпоширеніших в технології ТРВЗ є метод „фокальних об”єктів”, адаптований до педагогічної практики А.Страунінг. Суть його полягає у перенесенні властивостей одного предмета на інший. Фокальним називається об”єкт, який перебуває у „фокусі”, в центрі уваги. Наприклад: слово у фокусі – крокодилСлова –помічники: Літак-пасажирський, блискучий; гуде, літає, світиться;Яблуня – квітуча, зелена; дає тінь, плоди.Метод, який дає змогу долати психологічну інерцію і отримувати максимальну кількість нових ідей в мінімальний термін – „мозковий штурм” (колективний пошук нетрадиційних шляхів розв”язання проблем) Автор американський підприємець А.Осборн. Він використовується в старшій групі при вирішенні пізнавальних завдань.Наприклад: Уявімо собі, що зник посуд. Що відбуватиметься...?Метод синектики. Автор – Вільям Дж. Гордон, США. (з грецької „об”єднання різнорідних елементів”)

За Гордоном, існує два види процесів творчості:

1. Неоперативний (некерований) – інтуїція, натхнення.

2. Операційний (керований) – використання різних аналогій. Розрізняють кілька видів аналогій:- пряма;- фантастична- емпатійна. Пряма аналогія: об”єкт порівнюється з аналогічним об”єктом з ін. галузі , при цьому виявляється їх схожість з огляду на певні властивості або відношення.Аналогія за формою: книга- двері, плитка шоколаду, цеглина тощо.

Компонентна (структурна) аналогія : за схожістю елементів.

Напр. сніг-морозиво; вата- хмара; піна- солодка вата.Функціональна аналогія: пошук об”єктів з аналогічними функціями в протилежних галузях: машина – кінь, мурашка, віслючок, потяг; вітер- пилесмок, вентилятор.

Аналогія за кольором: сонце – кульбабка,банан, лимон.Аналогія за ситуацією та станом явищ і предметів: тиха година – захід сонця, догоряюча свічка.Аналогія за властивостями які вимагають відповіді на запитання ”який яка,яке,які?” Повітряна кулька (яка)?- гумова: галоші, купальна шапочка.Комплексна аналогія- одночасне використання різних видів прямої аналогії. Розвиваючи і комбінуючи різні види прямої аналогії, Г.Буш пропонує метод гірлянд та асоціацій. (Ланцюжок слів.) Умова: кожна нова асоціація відшукується за останнім словом.Фантастична аналогія ( чарівні окуляри; подорож за схемою, у часі; придумаємо нові моделі дит. одягу, машин; меблі, іграшки; як би нас назвали прибульці з ін. планети ?)

Емпатійна аналогія – ототожнення себе з об”єктом, що розглядається. Що відчуває кущик, у якого ти зламав гілочку?Моделювання маленькими чоловічками (ММЧ) допомагають у доступній формі пояснити дітям внутрішню будову предметів і речовин, фізичну суть явищ і процесів, що відбуваються в живій і неживій природі Напр. пара; пухкий сніг; крихкий лід... Що було б , якби...? (зміна характеру героїв казки, учасників гри, явищ природи.)„Карти Проппа”- рос. фольклориста. Скластит розповідь ( казку) за „картами” – сюжетними картинками з казок, витягнутими навмання.

Коментарi